Vangelo (Gv 15,9-11) - In quel tempo, disse Gesù ai suoi discepoli: «Come il Padre ha amato me, anche io ho amato voi. Rimanete nel mio amore. Se osserverete i miei comandamenti, rimarrete nel mio amore, come io ho osservato i comandamenti del Padre mio e rimango nel suo amore. Vi ho detto queste cose perché la mia gioia sia in voi e la vostra gioia sia piena».

Il commento al Vangelo a cura di Monsignor Vincenzo Paglia

Gesù, continuando il discorso ai discepoli, confessa apertamente la natura del suo amore: «Come il Padre ha amato me, anche io ho amato voi». Gesù non si sente diminuito nel dire che il proprio voler bene ai discepoli è frutto di un amore più grande, come invece in genere noi pensiamo. Accecati infatti dalla necessità di apparire originali e di non dipendere da nessuno, ci vergogniamo ad ammettere che la nostra felicità dipende dall’amore di un altro più grande di noi. Insomma, tutto, anche l’amore deve essere mio, deve partire da me. È colpa della cultura dell’individualismo che sta prendendo sempre più piede e che rischia di sgretolare ogni comunione. L’indipendenza dagli altri non porta all’amore, al contrario alla solitudine. Gesù, invece, mostra che il suo amore per i discepoli parte dal Padre. Da questa convinzione nasce l’invito ai discepoli a rimanere legati a lui come uomini e donne umili, come appunto i tralci con la vite. Dobbiamo renderci conto che stando da soli si inaridiscono i sentimenti e si infiacchiscono le braccia, fino a divenire incapaci di preoccuparci e di servire nessun altro che noi stessi. Segno di quest’umiltà è saper gioire della gioia di chi ci sta accanto, come ci invita a fare il Signore con lui.

Stay in my love

Gospel (Jn 15,9-11)

At that time, Jesus said to his disciples: «As the Father has loved me, so have I loved you. Stay in my love. If you keep my commandments, you will remain in my love, just as I have kept the commandments of my Father and remain in his love for him. I have told you these things so that my joy may be in you and your joy may be full."

The commentary on the Gospel by Monsignor Vincenzo Paglia

Jesus, continuing his speech to the disciples, openly confesses the nature of his love for him: "As the Father has loved me, so have I loved you". Jesus does not feel diminished in saying that his love for his disciples is the fruit of a greater love, as we generally think. In fact, blinded by the need to appear original and not to depend on anyone, we are ashamed to admit that our happiness depends on the love of another greater than us. In short, everything, even love must be mine, it must start from me. It is the fault of the culture of individualism which is increasingly gaining ground and which risks crumbling every communion. Independence from others does not lead to love, on the contrary to loneliness. Jesus, however, shows that his love for his disciples comes from the Father. From this belief comes the invitation to the disciples to remain linked to him as humble men and women, just like the branches with the vine. We must realize that being alone makes our feelings dry up and our arms grow weak, to the point of becoming incapable of caring and serving anyone other than ourselves. A sign of this humility is knowing how to rejoice in the joy of those around us, as the Lord invites us to do with him.

quédate en mi amor

Evangelio (Jn 15,9-11)

En aquel tiempo, Jesús dijo a sus discípulos: «Como el Padre me ha amado, así también yo os he amado. Quédate en mi amor. Si guardáis mis mandamientos, permaneceréis en mi amor, así como yo he guardado los mandamientos de mi Padre y permanezco en su amor. Os he dicho estas cosas para que mi gozo esté en vosotros y vuestro gozo sea completo".

El comentario al Evangelio de monseñor Vincenzo Paglia

Jesús, continuando su discurso a los discípulos, confiesa abiertamente la naturaleza de su amor: "Como el Padre me ha amado, así también yo os he amado". Jesús no se siente disminuido al decir que su amor por sus discípulos es fruto de un amor mayor, como generalmente pensamos. De hecho, cegados por la necesidad de parecer originales y de no depender de nadie, nos avergüenza admitir que nuestra felicidad depende del amor de otro mayor que nosotros. En definitiva, todo, incluso el amor, debe ser mío, debe partir de mí. La culpa es de la cultura del individualismo, que gana cada vez más terreno y que corre el riesgo de desmoronar toda comunión. La independencia de los demás no conduce al amor, al contrario, a la soledad. Jesús, sin embargo, muestra que su amor por sus discípulos parte del Padre. De esta creencia surge la invitación a los discípulos a permanecer unidos a él como hombres y mujeres humildes, como los sarmientos a la vid. Debemos darnos cuenta de que estar solos hace que nuestros sentimientos se sequen y nuestros brazos se debiliten, hasta el punto de volvernos incapaces de cuidar y servir a nadie más que a nosotros mismos. Un signo de esta humildad es saber alegrarnos del gozo de quienes nos rodean, como el Señor nos invita a hacer con él.

Reste dans mon amour

Évangile (Jn 15,9-11)

A cette époque, Jésus dit à ses disciples : « Comme le Père m'a aimé, moi aussi je vous ai aimés. Reste dans mon amour. Si vous gardez mes commandements, vous resterez dans mon amour, tout comme j'ai gardé les commandements de mon Père et demeurez dans son amour. Je vous ai dit ces choses afin que ma joie soit en vous et que votre joie soit pleine. »

Le commentaire de l'Évangile de Mgr Vincenzo Paglia

Jésus, poursuivant son discours aux disciples, confesse ouvertement la nature de son amour : « Comme le Père m'a aimé, moi aussi je vous ai aimés ». Jésus ne se sent pas diminué en disant que son amour pour ses disciples est le fruit d'un amour plus grand, comme on le pense généralement. En fait, aveuglés par le besoin de paraître originaux et de ne dépendre de personne, nous avons honte d'admettre que notre bonheur dépend de l'amour d'un autre plus grand que nous. Bref, tout, même l'amour, doit être mien, il doit partir de moi. C'est la faute à la culture de l'individualisme qui gagne de plus en plus de terrain et qui risque d'effriter toute communion. L'indépendance des autres ne mène pas à l'amour, bien au contraire à la solitude. Jésus montre cependant que son amour pour ses disciples vient du Père. De cette croyance naît l’invitation aux disciples à rester liés à lui comme des hommes et des femmes humbles, tout comme les sarments avec la vigne. Nous devons réaliser qu’être seul assèche nos sentiments et affaiblit nos bras, au point de devenir incapable de prendre soin et de servir quelqu’un d’autre que nous-mêmes. Un signe de cette humilité est de savoir se réjouir de la joie de ceux qui nous entourent, comme le Seigneur nous invite à le faire avec lui.

Fique no meu amor

Evangelho (Jo 15,9-11)

Naquele momento, Jesus disse aos seus discípulos: «Assim como o Pai me amou, eu também vos amei. Fique no meu amor. Se você guardar meus mandamentos, permanecerá em meu amor, assim como eu guardei os mandamentos de meu Pai e permaneço em seu amor. Eu lhes disse essas coisas para que minha alegria esteja em vocês e a alegria de vocês seja completa”.

O comentário ao Evangelho de Monsenhor Vincenzo Paglia

Jesus, continuando o seu discurso aos discípulos, confessa abertamente a natureza do seu amor: «Assim como o Pai me amou, eu também vos amei». Jesus não se sente diminuído ao dizer que o seu amor pelos seus discípulos é fruto de um amor maior, como geralmente pensamos. Na verdade, cegos pela necessidade de parecer originais e de não depender de ninguém, temos vergonha de admitir que a nossa felicidade depende do amor de alguém maior que nós. Em suma, tudo, até o amor, deve ser meu, deve partir de mim. A culpa é da cultura do individualismo que ganha cada vez mais terreno e que corre o risco de desintegrar qualquer comunhão. A independência dos outros não leva ao amor, pelo contrário, à solidão. Jesus, porém, mostra que o seu amor pelos seus discípulos começa no Pai. Desta crença surge o convite aos discípulos a permanecerem ligados a Ele como homens e mulheres humildes, como os ramos à videira. Devemos perceber que estar sozinho faz com que nossos sentimentos sequem e nossos braços enfraqueçam, a ponto de nos tornarmos incapazes de cuidar e servir alguém que não seja nós mesmos. Um sinal desta humildade é saber alegrar-nos com a alegria daqueles que nos rodeiam, como o Senhor nos convida a fazer com Ele.

留在我的愛裡

福音（約翰福音 15,9-11）

那時，耶穌對門徒說：「正如父愛我一樣，我也愛你們。留在我的愛裡。如果你遵守我的誡命，你就會常在我的愛裡，正如我遵守我父的誡命並常在祂的愛裡一樣。我將這些事告訴你們，是要讓我的喜樂存在於你們裡面，也讓你們的喜樂可以滿足。”

文森佐·帕格利亞主教對福音的評論

耶穌繼續對門徒講話，公開承認祂的愛的本質：「正如父愛我一樣，我也愛你們」。耶穌並沒有像我們一般認為的那樣，說祂對門徒的愛是更大的愛的果實，這並沒有讓祂感到貶低。事實上，由於被需要表現出原創性和不依賴任何人的需要所蒙蔽，我們羞於承認我們的幸福取決於另一個比我們更偉大的人的愛。總之，一切，甚至愛情都必須是我的，必須從我開始。這是個人主義文化的錯，它日益盛行，並有瓦解每個共同體的風險。獨立於他人不會帶來愛，相反會帶來孤獨。然而，耶穌表明祂對門徒的愛是從天父開始的。這種信念邀請門徒們作為謙卑的男女與祂保持聯繫，就像枝子與葡萄樹一樣。我們必須認識到，獨處會讓我們的感情枯竭，我們的手臂變得無力，以至於無法照顧和服務除了我們自己之外的任何人。這種謙卑的一個標誌是知道如何因周圍人的喜樂而喜樂，正如主邀請我們與祂一起做的那樣。

Оставайся в моей любви

Евангелие (Ин 15,9-11)

В то время Иисус сказал своим ученикам: «Как Отец возлюбил Меня, так и Я возлюбил вас. Оставайся в моей любви. Если ты соблюдешь Мои заповеди, ты останешься в Моей любви, как и Я соблюдаю заповеди Моего Отца и остаюсь в Его любви. Я сказал вам это для того, чтобы Моя радость была в вас и ваша радость была полной».

Комментарий к Евангелию монсеньора Винченцо Палья

Иисус, продолжая свою речь ученикам, открыто исповедует природу своей любви: «Как возлюбил Меня Отец, так и Я возлюбил вас». Иисус не чувствует себя униженным, говоря, что его любовь к своим ученикам является плодом большей любви, как мы обычно думаем. На самом деле, ослепленные необходимостью казаться оригинальными и ни от кого не зависеть, мы стыдимся признать, что наше счастье зависит от любви другого, большего, чем мы. Короче говоря, все, даже любовь, должно быть моим, она должна начинаться с меня. В этом виновата культура индивидуализма, которая все больше набирает силу и рискует разрушить всякое общение. Независимость от других не ведет к любви, наоборот, к одиночеству. Иисус, однако, показывает, что его любовь к ученикам исходит от Отца. Из этой веры исходит приглашение учеников оставаться связанными с ним как смиренные мужчины и женщины, как ветви с виноградной лозой. Мы должны осознать, что в одиночестве наши чувства иссякают, а руки ослабевают до такой степени, что мы становимся неспособными заботиться и служить кому-либо, кроме себя. Признаком этого смирения является умение радоваться радости окружающих, как Господь предлагает нам делать это с Ним.

私の愛の中にいてください

福音（ヨハネ 15,9-11）

その時、イエスは弟子たちにこう言われました。「父がわたしを愛してくださったように、わたしもあなたがたを愛しました。」私の愛の中にいてください。あなたがわたしの戒めを守るなら、私が父の戒めを守り、父の愛の中に留まるのと同じように、あなたもわたしの愛の中に留まるでしょう。私がこれらのことをあなたがたに話したのは、私の喜びがあなたの中にあり、あなたの喜びが満たされるためです。」

ヴィンチェンツォ・パーリア修道士による福音書の解説

イエスは弟子たちへの演説を続けながら、「父が私を愛してくださったように、私もあなたたちを愛しました」と自分の愛の性質を公然と告白します。イエスは、弟子たちへの愛は、私たちが一般に考えているような、より大きな愛の結果であると言って、それを卑下することはありません。実際、私たちは独創的に見せたい、誰にも依存したくないという欲求に目がくらんで、自分の幸福が自分より偉大な他者の愛に依存していることを認めることを恥じています。つまり、すべては、愛さえも私のものでなければならず、それは私から始まらなければなりません。それは個人主義の文化のせいであり、この文化はますます勢力を増しており、あらゆる交わりを崩壊させる危険をはらんでいます。他人からの独立は愛につながりません、逆に孤独です。しかしイエスは、弟子たちへの愛が父から始まることを示しました。この信念から、ブドウの枝と同じように、謙虚な男女としてイエスとのつながりを保つよう弟子たちへの招きが生まれます。私たちは、一人でいると感情が枯渇し、腕が弱くなり、自分以外の誰かを気遣い、奉仕することができなくなるということを認識しなければなりません。この謙虚さのしるしは、主が私たちに招かれているように、周囲の人々の喜びを喜ぶ方法を知っていることです。

내 사랑 안에 머물러라

복음(요한복음 15,9-11)

그때 예수께서는 제자들에게 이렇게 말씀하셨습니다. “아버지께서 나를 사랑하신 것처럼 나도 너희를 사랑했습니다. 내 사랑 안에 머물러라. 내가 아버지의 계명을 지켜 그의 사랑 안에 거하는 것 같이 너희도 내 계명을 지키면 내 사랑 안에 거하리라. 내가 이것을 너희에게 이르는 것은 내 기쁨이 너희 안에 있어 너희 기쁨을 충만하게 하려 함이라."

빈첸초 팔리아 몬시뇰의 복음 주석

예수님께서는 계속해서 제자들에게 말씀하시면서 당신 사랑의 본질을 공개적으로 고백하십니다. “아버지께서 나를 사랑하신 것처럼 나도 너희를 사랑했습니다.” 예수님께서는 제자들을 향한 당신의 사랑이 우리가 일반적으로 생각하는 것처럼 더 큰 사랑의 열매라고 말씀하실 때 위축감을 느끼지 않으셨습니다. 사실, 독창적인 모습을 보여야 하고 누구에게도 의존하지 말아야 한다는 욕구에 눈이 먼 우리는 우리의 행복이 우리보다 더 위대한 분의 사랑에 달려 있다는 사실을 부끄럽게 생각합니다. 요컨대, 모든 것, 심지어 사랑도 내 것이어야 하고, 나로부터 시작되어야 합니다. 점점 더 기반을 다지고 모든 친교를 무너뜨릴 위험이 있는 것은 개인주의 문화의 잘못입니다. 외로움과는 반대로 타인으로부터의 독립은 사랑으로 이어지지 않습니다. 하지만 예수께서는 제자들에 대한 그분의 사랑이 아버지로부터 시작된다는 점을 보여 주십니다. 이러한 믿음에서 제자들에게 포도나무 가지처럼 겸손한 남자와 여자로서 그분과 계속 연결되어 있어야 한다는 초대가 나옵니다. 혼자 있으면 감정이 메마르고 팔이 약해져서 우리 자신 외에 다른 사람을 돌보고 섬길 수 없게 된다는 사실을 깨달아야 합니다. 이러한 겸손의 표시는 주님께서 우리에게 그분과 함께 하라고 권유하신 대로 우리 주변 사람들의 기쁨으로 기뻐하는 방법을 아는 것입니다.

ابقى في حبي

الإنجيل (يوحنا 15، 9 – 11)

في ذلك الوقت قال يسوع لتلاميذه: «كما أحبني الآب كذلك أحببتكم أنا. ابقى في حبي. إن حفظتم وصاياي تثبتون في محبتي، كما حفظت أنا وصايا أبي وأثبت في محبته. كلمتكم بهذا ليكون فرحي فيكم ويكون فرحكم كاملا."

التعليق على الإنجيل بقلم المونسنيور فينسينزو باجليا

يواصل يسوع حديثه إلى التلاميذ، ويعترف صراحةً بطبيعة محبته: "كما أحبني الآب كذلك أحببتكم أنا". لا يشعر يسوع بالنقصان عندما يقول إن محبته لتلاميذه هي ثمرة محبة أعظم، كما نعتقد عمومًا. في الواقع، إذ أعمانا الحاجة إلى الظهور بمظهر الأصلي وعدم الاعتماد على أي شخص، فإننا نخجل من الاعتراف بأن سعادتنا تعتمد على حب شخص آخر أكبر منا. باختصار، كل شيء، حتى الحب، يجب أن يكون لي، يجب أن يبدأ مني. إنه خطأ الثقافة الفردية التي تتوسع أكثر فأكثر والتي تهدد بانهيار كل شركة. الاستقلال عن الآخرين لا يؤدي إلى الحب، بل على العكس من ذلك يؤدي إلى الوحدة. لكن يسوع يظهر أن محبته لتلاميذه تبدأ من الآب. ومن هذا الإيمان تأتي دعوة التلاميذ إلى البقاء مرتبطين به كرجال ونساء متواضعين، تمامًا كما الأغصان مع الكرمة. يجب أن ندرك أن الوحدة تجعل مشاعرنا تجف وتضعف أذرعنا، لدرجة أننا نصبح غير قادرين على الاهتمام وخدمة أي شخص آخر غير أنفسنا. وعلامة هذا التواضع هي أن نعرف كيف نفرح بفرح من حولنا، كما يدعونا الرب أن نفعل معه.

मेरे प्यार में रहो

सुसमाचार (जं 15,9-11)

उस समय, यीशु ने अपने शिष्यों से कहा: “जैसे पिता ने मुझ से प्रेम रखा, वैसे ही मैं ने भी तुम से प्रेम किया है। मेरे प्यार में रहो. यदि तुम मेरी आज्ञाओं को मानोगे, तो मेरे प्रेम में बने रहोगे, जैसे मैं ने अपने पिता की आज्ञाओं को माना है और उसके प्रेम में बना हूं। मैं ने ये बातें तुम से इसलिये कही हैं, कि मेरा आनन्द तुम में बना रहे, और तुम्हारा आनन्द पूरा हो जाए।"

मोनसिग्नोर विन्सेन्ज़ो पगलिया द्वारा सुसमाचार पर टिप्पणी

यीशु, शिष्यों के सामने अपना भाषण जारी रखते हुए, खुले तौर पर अपने प्यार की प्रकृति को स्वीकार करते हैं: "जैसा पिता ने मुझसे प्यार किया है, वैसे ही मैंने तुमसे प्यार किया है"। यीशु यह कहने में संकोच नहीं करते कि उनके शिष्यों के प्रति उनका प्रेम एक महान प्रेम का फल है, जैसा कि हम आम तौर पर सोचते हैं। दरअसल, मौलिक दिखने और किसी पर निर्भर न रहने की चाहत में अंधे होकर हमें यह स्वीकार करने में शर्म आती है कि हमारी खुशी हमसे बड़े किसी दूसरे के प्यार पर निर्भर करती है। संक्षेप में, सब कुछ, यहाँ तक कि प्यार भी मेरा होना चाहिए, इसकी शुरुआत मुझसे ही होनी चाहिए। यह व्यक्तिवाद की संस्कृति का दोष है जो तेजी से अपनी जड़ें जमा रही है और जिससे हर एकता के टूटने का खतरा है। दूसरों से स्वतंत्रता प्रेम की ओर नहीं ले जाती, इसके विपरीत अकेलेपन की ओर ले जाती है। हालाँकि, यीशु दिखाते हैं कि अपने शिष्यों के लिए उनका प्यार पिता से शुरू होता है। इस विश्वास से शिष्यों को बेल की शाखाओं की तरह, विनम्र पुरुषों और महिलाओं के रूप में उनसे जुड़े रहने का निमंत्रण मिलता है। हमें यह महसूस करना चाहिए कि अकेले रहने से हमारी भावनाएं सूख जाती हैं और हमारी भुजाएं कमजोर हो जाती हैं, इस हद तक कि हम अपने अलावा किसी और की देखभाल और सेवा करने में असमर्थ हो जाते हैं। इस विनम्रता का एक संकेत यह जानना है कि अपने आस-पास के लोगों की खुशी में कैसे खुश होना है, जैसा कि प्रभु हमें उसके साथ करने के लिए आमंत्रित करते हैं।

Pozostań w mojej miłości

Ewangelia (J 15,9-11)

W tym czasie Jezus powiedział do swoich uczniów: «Jak Ojciec mnie umiłował, tak i ja umiłowałem was. Pozostań w mojej miłości. Jeśli będziecie przestrzegać moich przykazań, pozostaniecie w mojej miłości, tak jak ja przestrzegałem przykazań mojego Ojca i pozostaję w jego miłości. To wam powiedziałem, aby moja radość była w was i aby wasza radość była pełna”.

Komentarz do Ewangelii autorstwa prałata Vincenzo Paglii

Kontynuując przemówienie do uczniów, Jezus wyznaje otwarcie naturę swojej miłości: „Jak Mnie umiłował Ojciec, tak i Ja was umiłowałem”. Jezus nie czuje się umniejszany, mówiąc, że Jego miłość do uczniów jest owocem większej miłości, jak się powszechnie sądzi. Tak naprawdę, zaślepieni potrzebą bycia oryginalnym i niezależenia od nikogo, wstydzimy się przyznać, że nasze szczęście zależy od miłości kogoś większego od nas. Krótko mówiąc, wszystko, nawet miłość musi być moja, musi zacząć się ode mnie. Jest to wina kultury indywidualizmu, która coraz bardziej zyskuje na popularności i grozi rozpadem każdej wspólnoty. Niezależność od innych nie prowadzi do miłości, wręcz przeciwnie do samotności. Jezus natomiast pokazuje, że jego miłość do uczniów zaczyna się od Ojca. Z tego przekonania wypływa zaproszenie skierowane do uczniów, aby pozostali z Nim związani jako pokorni mężczyźni i kobiety, jak gałęzie z winoroślą. Musimy zdać sobie sprawę, że bycie samotnym powoduje, że nasze uczucia wysychają, a ramiona słabną do tego stopnia, że stają się niezdolne do opiekowania się i służenia komukolwiek innemu niż sobie. Znakiem tej pokory jest umiejętność radowania się radością otaczających nas ludzi, tak jak zaprasza nas Pan, abyśmy czynili to z Nim.

আমার ভালবাসায় থাকুন

গসপেল (Jn 15,9-11)

সেই সময়ে, যীশু তাঁর শিষ্যদের বলেছিলেন: “পিতা যেমন আমাকে ভালবেসেছেন, আমিও তোমাকে ভালবেসেছি। আমার ভালবাসায় থাকুন। যদি তোমরা আমার আদেশ পালন কর, তবে তোমরা আমার প্রেমে থাকবে, যেমন আমি আমার পিতার আদেশ পালন করেছি এবং তাঁর প্রেমে রয়েছি। আমি তোমাদের এসব কথা বলেছি যাতে আমার আনন্দ তোমাদের মধ্যে থাকে এবং তোমাদের আনন্দ পূর্ণ হয়।”

Monsignor Vincenzo Paglia দ্বারা গসপেল ভাষ্য

যীশু, শিষ্যদের কাছে তাঁর বক্তৃতা অব্যাহত রেখে, খোলাখুলিভাবে তাঁর প্রেমের প্রকৃতি স্বীকার করেন: "পিতা যেমন আমাকে ভালোবাসেন, আমিও তোমাদের ভালোবাসি"। যীশু এই কথা বলে কম অনুভব করেন না যে তাঁর শিষ্যদের প্রতি তাঁর ভালবাসা একটি বৃহত্তর ভালবাসার ফল, যেমনটি আমরা সাধারণত মনে করি। প্রকৃতপক্ষে, আসল দেখাতে এবং কারও উপর নির্ভর না করার প্রয়োজনে অন্ধ হয়ে আমরা স্বীকার করতে লজ্জিত যে আমাদের সুখ আমাদের চেয়ে বড় অন্যের ভালবাসার উপর নির্ভর করে। সংক্ষেপে, সবকিছু, এমনকি ভালবাসা আমার হতে হবে, এটি আমার থেকে শুরু করতে হবে। এটি ব্যক্তিস্বাতন্ত্র্যের সংস্কৃতির দোষ যা ক্রমবর্ধমানভাবে ভিত্তি লাভ করছে এবং যা প্রতিটি সম্প্রদায়কে ভেঙে ফেলার ঝুঁকি নিয়ে যাচ্ছে। অন্যদের থেকে স্বাধীনতা একাকীত্বের বিপরীতে প্রেমের দিকে পরিচালিত করে না। যীশু অবশ্য দেখান যে তাঁর শিষ্যদের প্রতি তাঁর ভালবাসা পিতার কাছ থেকে শুরু হয়। এই বিশ্বাস থেকে শিষ্যদের আমন্ত্রণ আসে তার সাথে নম্র নর-নারী হিসেবে যুক্ত থাকার জন্য, ঠিক যেমন আঙ্গুরের সাথে ডালপালা। আমাদের অবশ্যই বুঝতে হবে যে একা থাকার ফলে আমাদের অনুভূতিগুলি শুকিয়ে যায় এবং আমাদের বাহুগুলি দুর্বল হয়ে পড়ে, নিজেকে ছাড়া অন্য কারও যত্ন নেওয়া এবং সেবা করতে অক্ষম হয়ে ওঠে। এই নম্রতার একটি চিহ্ন হল আমাদের চারপাশের লোকদের আনন্দে কীভাবে আনন্দ করতে হয় তা জানা, যেমন প্রভু আমাদের তাঁর সাথে কাজ করার জন্য আমন্ত্রণ জানিয়েছেন।

Manatili sa aking pag-ibig

Ebanghelyo (Jn 15,9-11)

Noong panahong iyon, sinabi ni Jesus sa kanyang mga disipulo: «Kung paanong inibig ako ng Ama, gayundin ay inibig ko kayo. Manatili sa aking pag-ibig. Kung tutuparin ninyo ang aking mga utos, mananatili kayo sa aking pag-ibig, kung paanong ako ay tumupad sa mga utos ng aking Ama at nananatili sa kanyang pag-ibig. Sinabi ko sa inyo ang mga bagay na ito upang ang aking kagalakan ay mapasa inyo at ang inyong kagalakan ay malubos."

Ang komentaryo sa Ebanghelyo ni Monsignor Vincenzo Paglia

Si Hesus, sa pagpapatuloy ng kanyang pananalita sa mga alagad, ay hayagang ipinagtapat ang kalikasan ng kanyang pag-ibig: "Kung paanong inibig ako ng Ama, gayon din naman iniibig ko kayo". Hindi nababawasan si Jesus sa pagsasabing ang kanyang pag-ibig sa kanyang mga alagad ay bunga ng higit na pag-ibig, gaya ng karaniwang iniisip natin. Sa katunayan, nabulag ng pangangailangan na magmukhang orihinal at hindi umasa sa sinuman, nahihiya tayong aminin na ang ating kaligayahan ay nakasalalay sa pag-ibig ng iba na higit sa atin. Sa madaling salita, lahat, kahit ang pag-ibig ay dapat na akin, ito ay dapat magsimula sa akin. Kasalanan ito ng kultura ng indibidwalismo na lalong lumalakas at nanganganib na gumuho ang bawat komunyon. Ang kalayaan mula sa iba ay hindi humahantong sa pag-ibig, salungat sa kalungkutan. Gayunman, ipinakita ni Jesus na ang kaniyang pag-ibig sa kaniyang mga alagad ay nagmula sa Ama. Mula sa paniniwalang ito ay nagmumula ang paanyaya sa mga disipulo na manatiling nakaugnay sa kanya bilang mapagpakumbabang mga lalaki at babae, tulad ng mga sanga na may puno ng ubas. Dapat nating matanto na ang pag-iisa ay nagpapatuyo ng ating damdamin at humihina ang ating mga bisig, hanggang sa puntong hindi na natin kayang alagaan at pagsilbihan ang sinuman maliban sa ating sarili. Ang isang tanda ng kababaang-loob na ito ay ang pag-alam kung paano magalak sa kagalakan ng mga nakapaligid sa atin, gaya ng inaanyayahan tayo ng Panginoon na gawin sa kanya.

Залишайся в моїй любові

Євангеліє (Йо. 15,9-11)

У той час Ісус сказав своїм учням: «Як Отець полюбив Мене, так і Я полюбив вас. Залишайся в моїй любові. Якщо ви будете зберігати Мої заповіді, то перебуватимете в Моїй любові, як і Я зберіг заповіді Мого Отця і перебуваю в Його любові. Я сказав вам це, щоб моя радість була в вас і ваша радість була повною».

Коментар до Євангелія монсеньйора Вінченцо Палія

Ісус, продовжуючи свою промову до учнів, відкрито визнає природу своєї любові: «Як Отець полюбив Мене, так і Я полюбив вас». Ісус не почувається приниженим, кажучи, що Його любов до Своїх учнів є плодом більшої любові, як ми загалом думаємо. Насправді, засліплені потребою виглядати оригінальними і ні від кого не залежати, ми соромимося визнати, що наше щастя залежить від любові іншого, більшого за нас. Коротше кажучи, все, навіть кохання має бути моє, воно має починатися з мене. У цьому винна культура індивідуалізму, яка все більше завойовує силу і ризикує зруйнувати кожну спільноту. Незалежність від інших не призводить до любові, а навпаки до самотності. Однак Ісус показує, що Його любов до Своїх учнів починається від Отця. З цієї віри походить запрошення до учнів залишатися пов’язаними з ним як скромні чоловіки та жінки, як гілки з виноградною лозою. Ми повинні усвідомити, що через самотність наші почуття висихають, а руки слабшають, аж до того, що ми стаємо нездатними піклуватися й служити комусь, крім самих себе. Ознакою цього смирення є вміння радіти радості оточуючих, як Господь запрошує нас робити з Ним.

Μείνε στην αγάπη μου

Ευαγγέλιο (Ιωάν. 15,9-11)

Εκείνη την ώρα, ο Ιησούς είπε στους μαθητές του: «Όπως με αγάπησε ο Πατέρας, έτσι αγάπησα κι εγώ εσάς. Μείνε στην αγάπη μου. Εάν τηρήσετε τις εντολές μου, θα παραμείνετε στην αγάπη μου, όπως εγώ έχω τηρήσει τις εντολές του Πατέρα μου και παραμένω στην αγάπη του. Σας τα είπα αυτά για να είναι η χαρά μου μέσα σας και η χαρά σας να είναι πλήρης».

Ο σχολιασμός του Ευαγγελίου από τον Μονσινιόρ Vincenzo Paglia

Ο Ιησούς, συνεχίζοντας την ομιλία του προς τους μαθητές, ομολογεί ανοιχτά τη φύση της αγάπης του: «Όπως με αγάπησε ο Πατέρας, έτσι και εγώ σας αγάπησα». Ο Ιησούς δεν αισθάνεται μειωμένος λέγοντας ότι η αγάπη του για τους μαθητές του είναι καρπός μεγαλύτερης αγάπης, όπως πιστεύουμε γενικά. Στην πραγματικότητα, τυφλωμένοι από την ανάγκη να δείχνουμε πρωτότυποι και να μην εξαρτόμαστε από κανέναν, ντρεπόμαστε να παραδεχτούμε ότι η ευτυχία μας εξαρτάται από την αγάπη ενός άλλου μεγαλύτερου από εμάς. Εν ολίγοις, όλα, ακόμα και η αγάπη πρέπει να είναι δικά μου, πρέπει να ξεκινούν από εμένα. Φταίει η κουλτούρα του ατομικισμού που κερδίζει ολοένα και περισσότερο έδαφος και που κινδυνεύει να γκρεμίσει κάθε κοινωνία. Η ανεξαρτησία από τους άλλους δεν οδηγεί στην αγάπη, αντίθετα στη μοναξιά. Ο Ιησούς, ωστόσο, δείχνει ότι η αγάπη του για τους μαθητές του ξεκινά από τον Πατέρα. Από αυτή την πεποίθηση προέρχεται η πρόσκληση προς τους μαθητές να παραμείνουν συνδεδεμένοι μαζί του ως ταπεινοί άνδρες και γυναίκες, όπως τα κλαδιά με το αμπέλι. Πρέπει να συνειδητοποιήσουμε ότι το να είμαστε μόνοι μας κάνει τα συναισθήματά μας να στεγνώνουν και τα χέρια μας να γίνονται αδύναμα, σε σημείο να μην είμαστε ικανοί να φροντίσουμε και να υπηρετήσουμε οποιονδήποτε άλλο εκτός από τον εαυτό μας. Ένα σημάδι αυτής της ταπεινοφροσύνης είναι να γνωρίζουμε πώς να χαίρουμε τη χαρά των γύρω μας, όπως μας προσκαλεί ο Κύριος να κάνουμε μαζί του.

Kaa katika upendo wangu

Injili ( Yoh 15:9-11 )

Wakati huo, Yesu aliwaambia wanafunzi wake hivi: “Kama vile Baba alivyonipenda mimi, ndivyo nilivyowapenda ninyi. Kaa katika upendo wangu. Mkizishika amri zangu, mtakaa katika pendo langu, kama vile mimi nilivyozishika amri za Baba yangu na kukaa katika pendo lake. Nimewaambieni mambo haya ili furaha yangu iwe ndani yenu na furaha yenu iwe kamili."

Ufafanuzi juu ya Injili na Monsinyo Vincenzo Paglia

Yesu, akiendelea na hotuba yake kwa wanafunzi, anakiri waziwazi asili ya upendo wake: “Kama vile Baba alivyonipenda mimi, nami nilivyowapenda ninyi”. Yesu haoni kupunguzwa kwa kusema kwamba upendo wake kwa wanafunzi wake ni tunda la upendo mkuu zaidi, kama tunavyofikiri kwa ujumla. Kwa kweli, tumepofushwa na hitaji la kuonekana asili na sio kutegemea mtu yeyote, tunaona aibu kukubali kwamba furaha yetu inategemea upendo wa mwingine mkuu kuliko sisi. Kwa kifupi, kila kitu, hata mapenzi lazima yawe yangu, lazima yaanzie kwangu. Ni kosa la utamaduni wa ubinafsi ambao unazidi kupata msingi na ambao unahatarisha kusambaratika kwa kila ushirika. Kujitegemea kutoka kwa wengine haiongoi kwa upendo, badala ya upweke. Hata hivyo, Yesu anaonyesha kwamba upendo wake kwa wanafunzi wake huanzia kwa Baba. Kutokana na imani hii huja mwaliko kwa wanafunzi kubaki wakiwa na uhusiano naye wakiwa wanaume na wanawake wanyenyekevu, kama vile matawi yaliyo na mzabibu. Ni lazima tutambue kwamba kuwa peke yetu kunafanya hisia zetu kukauka na mikono yetu kudhoofika, kiasi cha kushindwa kumjali na kumtumikia mtu mwingine yeyote isipokuwa sisi wenyewe. Ishara ya unyenyekevu huu ni kujua jinsi ya kufurahia furaha ya wale wanaotuzunguka, kama vile Bwana anatualika kufanya naye.

Ở trong tình yêu của tôi

Tin Mừng (Ga 15,9-11)

Khi ấy, Chúa Giêsu nói với các môn đệ: “Như Chúa Cha đã yêu mến Thầy, Thầy cũng yêu thương các con. Ở trong tình yêu của tôi. Nếu anh em tuân giữ các điều răn của Thầy, thì anh em sẽ ở lại trong tình thương của Thầy, cũng như Thầy đã giữ các điều răn của Cha Thầy và ở lại trong tình thương của Người. Thầy nói với anh em những điều này để niềm vui của Thầy ở trong anh em và niềm vui của anh em được trọn vẹn”.

Chú giải Tin Mừng của Đức ông Vincenzo Paglia

Chúa Giêsu, tiếp tục bài giảng của Người với các môn đệ, công khai tuyên xưng bản chất tình yêu của Người: “Như Chúa Cha đã yêu mến Thầy, Thầy cũng yêu thương các con”. Chúa Giêsu không cảm thấy thấp kém khi nói rằng tình yêu của Người dành cho các môn đệ là hoa trái của một tình yêu lớn lao hơn, như chúng ta thường nghĩ. Trên thực tế, bị mù quáng bởi nhu cầu tỏ ra độc đáo và không phụ thuộc vào bất kỳ ai, chúng ta xấu hổ khi thừa nhận rằng hạnh phúc của chúng ta phụ thuộc vào tình yêu của người khác vĩ đại hơn chúng ta. Tóm lại, mọi thứ, ngay cả tình yêu cũng phải là của tôi, nó phải bắt đầu từ tôi. Đó là lỗi của nền văn hóa chủ nghĩa cá nhân đang ngày càng chiếm ưu thế và có nguy cơ làm sụp đổ mọi hiệp thông. Độc lập với người khác không dẫn đến tình yêu, trái lại dẫn đến sự cô đơn. Tuy nhiên, Chúa Giêsu cho thấy rằng tình yêu của Người dành cho các môn đệ bắt đầu từ Chúa Cha. Từ niềm tin này xuất hiện lời mời gọi các môn đệ tiếp tục gắn kết với Người như những người nam nữ khiêm tốn, giống như cành với cây nho. Chúng ta phải nhận ra rằng việc ở một mình khiến tình cảm của chúng ta cạn kiệt, cánh tay trở nên yếu ớt, đến mức không còn khả năng chăm sóc và phục vụ ai khác ngoài chính mình. Dấu chỉ của sự khiêm nhường này là biết vui mừng trước niềm vui của những người xung quanh, như Chúa mời gọi chúng ta cùng làm với Người.

എന്റെ സ്നേഹത്തിൽ നിൽക്കുക

സുവിശേഷം (യോഹന്നാൻ 15,9-11)

ആ സമയത്ത്, യേശു തന്റെ ശിഷ്യന്മാരോട് പറഞ്ഞു: "പിതാവ് എന്നെ സ്നേഹിച്ചതുപോലെ ഞാനും നിങ്ങളെ സ്നേഹിച്ചു. എന്റെ സ്നേഹത്തിൽ നിൽക്കുക. ഞാൻ എന്റെ പിതാവിന്റെ കൽപ്പനകൾ പാലിക്കുകയും അവന്റെ സ്നേഹത്തിൽ വസിക്കുകയും ചെയ്തതുപോലെ നിങ്ങളും എന്റെ കൽപ്പനകൾ പ്രമാണിച്ചാൽ എന്റെ സ്നേഹത്തിൽ വസിക്കും. എന്റെ സന്തോഷം നിങ്ങളിൽ ഉണ്ടായിരിക്കുന്നതിനും നിങ്ങളുടെ സന്തോഷം പൂർണ്ണമാകുന്നതിനും വേണ്ടിയാണ് ഞാൻ ഇത് നിങ്ങളോട് പറഞ്ഞത്.

മോൺസിഞ്ഞോർ വിൻസെൻസോ പഗ്ലിയയുടെ സുവിശേഷത്തെക്കുറിച്ചുള്ള വ്യാഖ്യാനം

ശിഷ്യന്മാരോടുള്ള തന്റെ പ്രസംഗം തുടരുന്ന യേശു, തന്റെ സ്നേഹത്തിന്റെ സ്വഭാവം തുറന്നുപറയുന്നു: "പിതാവ് എന്നെ സ്നേഹിച്ചതുപോലെ ഞാനും നിങ്ങളെ സ്നേഹിച്ചു". നാം പൊതുവെ കരുതുന്നതുപോലെ, തന്റെ ശിഷ്യന്മാരോടുള്ള സ്‌നേഹം ഒരു വലിയ സ്‌നേഹത്തിന്റെ ഫലമാണെന്ന് പറയുന്നതിൽ യേശുവിന് ഒരു കുറവും തോന്നുന്നില്ല. വാസ്‌തവത്തിൽ, ആരെയും ആശ്രയിക്കാതെ ഒറിജിനൽ ആയി പ്രത്യക്ഷപ്പെടേണ്ടതിന്റെ ആവശ്യകതയാൽ അന്ധരായ ഞങ്ങൾ ലജ്ജിക്കുന്നു, നമ്മുടെ സന്തോഷം നമ്മെക്കാൾ വലിയ മറ്റൊരാളുടെ സ്നേഹത്തെ ആശ്രയിച്ചിരിക്കുന്നു. ചുരുക്കത്തിൽ, എല്ലാം, സ്നേഹം പോലും എന്റേതായിരിക്കണം, അത് എന്നിൽ നിന്ന് ആരംഭിക്കണം. വ്യക്തിവാദത്തിന്റെ സംസ്‌കാരത്തിന്റെ പിഴവാണ് വർധിച്ചു വരുന്നതും എല്ലാ കൂട്ടായ്മകളെയും തകിടം മറിക്കുന്നതും. മറ്റുള്ളവരിൽ നിന്നുള്ള സ്വാതന്ത്ര്യം ഏകാന്തതയ്ക്ക് വിരുദ്ധമായി സ്നേഹത്തിലേക്ക് നയിക്കില്ല. എന്നിരുന്നാലും, തന്റെ ശിഷ്യന്മാരോടുള്ള സ്‌നേഹം പിതാവിൽ നിന്നാണ് ആരംഭിക്കുന്നതെന്ന് യേശു പ്രകടമാക്കുന്നു. ഈ വിശ്വാസത്തിൽ നിന്ന്, മുന്തിരിവള്ളികളുള്ള ശാഖകൾ പോലെ, വിനീതരായ പുരുഷന്മാരും സ്ത്രീകളും എന്ന നിലയിൽ അവനുമായി ബന്ധപ്പെട്ടിരിക്കാൻ ശിഷ്യന്മാർക്കുള്ള ക്ഷണം വരുന്നു. തനിച്ചായിരിക്കുമ്പോൾ നമ്മുടെ വികാരങ്ങൾ വരണ്ടുപോകുകയും നമ്മുടെ കൈകൾ ദുർബലമാവുകയും ചെയ്യുന്നു, നമ്മളല്ലാതെ മറ്റാരെയും പരിപാലിക്കാനും സേവിക്കാനും കഴിവില്ലാത്തവരായി മാറും. ഈ എളിമയുടെ ഒരു അടയാളം, കർത്താവ് തന്നോടൊപ്പം ചെയ്യാൻ നമ്മെ ക്ഷണിക്കുന്നതുപോലെ, നമുക്ക് ചുറ്റുമുള്ളവരുടെ സന്തോഷത്തിൽ എങ്ങനെ സന്തോഷിക്കണമെന്ന് അറിയുന്നതാണ്.

Nọgidenụ na ịhụnanya m

Oziọma (Jọn 15:9-11)

N’oge ahụ, Jizọs gwara ndị na-eso ụzọ ya, sị: “Dị ka Nna m hụrụ m n’anya, otú ahụ ka m ahụkwara unu n’anya. Nọgidenụ na ịhụnanya m. Ọ bụrụ na unu edebe ihe m nyere n’iwu, unu ga-anọgide n’ịhụnanya m, dị nnọọ ka m debeworo ihe Nna m nyere n’iwu wee nọgide n’ịhụnanya ya. Ihe ndị a ka m gwaworo unu, ka ọṅụ m wee dị n’ime unu, ka ọṅụ unu wee jupụta.”

Nkọwa nke Oziọma nke Monsignor Vincenzo Paglia

Jizọs, n'ịga n'ihu n'okwu ọ na-agwa ndị na-eso ụzọ ya, kwupụtara n'ihu ọha ọdịdị ịhụnanya ya: "Dị ka Nna m hụrụ m n'anya, otú ahụ ka m hụkwara unu n'anya". Jizọs adịghị enwe mmetụta nke ibelata n'ikwu na ịhụnanya ya n'ebe ndị na-eso ụzọ ya nọ bụ mkpụrụ nke ịhụnanya ka ukwuu, dị ka anyị na-eche n'ozuzu. N’ezie, n’ịbụ ndị kpuru ìsì n’ihi mkpa ọ dị iyi ihe mbụ na ịghara ịdabere n’ebe onye ọ bụla nọ, ihere na-eme anyị ikweta na obi ụtọ anyị dabeere n’ịhụnanya nke onye ọzọ ka anyị. Na nkenke, ihe niile, ọbụna ịhụnanya ga-abụ nke m, ọ ga-esi na m malite. Ọ bụ n'ọdịbendị nke mmadụ n'otu n'otu bụ nke na-abawanye ụba nke ukwuu na nke nwere ike imebi udo ọ bụla. Nnwere onwe site na ndị ọzọ anaghị eduga n'ịhụnanya, n'ụzọ megidere owu ọmụma. Otú ọ dị, Jizọs gosiri na ịhụnanya o nwere n’ebe ndị na-eso ụzọ ya nọ si n’aka Nna ya. Site na nkwenkwe a sitere na òkù a na-akpọ ndị na-eso ụzọ ka ha nọgide na-ejikọta ya dị ka ndị ikom na ndị inyom dị umeala n'obi, dị ka alaka ndị nwere osisi vaịn. Anyị ga-aghọta na ịnọ naanị anyị na-eme ka mmetụta anyị kpọnwụọ na ogwe aka anyị na-esikwa ike, ruo n'ókè nke ịghọ ndị na-enweghị ike ilekọta na ijere onye ọ bụla ozi karịa onwe anyị. Ihe ịrịba ama nke ịdị umeala n’obi a bụ ịmata ka anyị ga-esi na-aṅụrị ọṅụ n’ọṅụ nke ndị gbara anyị gburugburu, dị ka Jehova na-akpọ anyị òkù ka anyị na ya mee.