Vangelo (Mc 10,17-27) - In quel tempo, mentre Gesù andava per la strada, un tale gli corse incontro e, gettandosi in ginocchio davanti a lui, gli domandò: «Maestro buono, che cosa devo fare per avere in eredità la vita eterna?». Gesù gli disse: «Perché mi chiami buono? Nessuno è buono, se non Dio solo. Tu conosci i comandamenti: “Non uccidere, non commettere adulterio, non rubare, non testimoniare il falso, non frodare, onora tuo padre e tua madre”». Egli allora gli disse: «Maestro, tutte queste cose le ho osservate fin dalla mia giovinezza». Allora Gesù fissò lo sguardo su di lui, lo amò e gli disse: «Una cosa sola ti manca: va’, vendi quello che hai e dallo ai poveri, e avrai un tesoro in cielo; e vieni! Seguimi!». Ma a queste parole egli si fece scuro in volto e se ne andò rattristato; possedeva infatti molti beni. Gesù, volgendo lo sguardo attorno, disse ai suoi discepoli: «Quanto è difficile, per quelli che possiedono ricchezze, entrare nel regno di Dio!». I discepoli erano sconcertati dalle sue parole; ma Gesù riprese e disse loro: «Figli, quanto è difficile entrare nel regno di Dio! È più facile che un cammello passi per la cruna di un ago, che un ricco entri nel regno di Dio». Essi, ancora più stupiti, dicevano tra loro: «E chi può essere salvato?». Ma Gesù, guardandoli in faccia, disse: «Impossibile agli uomini, ma non a Dio! Perché tutto è possibile a Dio».

Il commento al Vangelo a cura di Monsignor Vincenzo Paglia

Questa pagina evangelica è tra quelle che maggiormente hanno segnato la vita di tanti uomini e di tante donne che si sono messi a seguire Gesù. È una parola che risuona forte anche alla nostra generazione. Sono tante le persone che “corrono” verso qualcuno che possa dare la felicità o che sappia indicarne la via. E spesso è una corsa che termina nel deserto o, peggio, in fondo a dei burroni. L’uomo di cui parla il Vangelo, termina quella corsa inginocchiandosi davanti a Gesù. Lo interpella chiamandolo «buono»; ma Gesù lo corregge: «Perché mi chiami buono? Nessuno è buono, se non Dio solo». Con questa risposta, che può apparirci esagerata, Gesù ridicolizza la pretesa che tutti abbiamo di sentirci a posto in coscienza, di sentirci buoni. In verità è una scusa per non cambiare il cuore e la vita. Anche il fariseo si sentì buono e a posto quando andò a pregare nel tempio, ma se ne andò a casa come era arrivato, non perdonato da Dio. Quell’uomo, in effetti, aveva osservato i comandamenti. E poteva sentirsi a posto. Ma il problema del credente non è sentirsi a posto, bensì seguire il Signore con umiltà e decisione. Gesù ogni giorno continua a «fissare con amore lo sguardo» su di noi perché non tratteniamo le tante ricchezze che abbiamo accumulato, che peraltro ci appesantiscono la vita e rallentano la sequela del Vangelo. Quell’uomo, scegliendo per le sue ricchezze, se ne andò triste. La tristezza è infatti spesso conseguenza dell’egoismo. La vera vocazione del discepolo è seguire Gesù, andare dietro a lui e vivere come vive lui. E per seguirlo la nostra vita non può essere legata ad altre ricchezze.

Sell what you have and follow me

Gospel (Mk 10,17-27)

At that time, while Jesus was walking along the road, a man ran to meet him and, kneeling before him, asked him: "Good Master, what must I do to inherit eternal life?". Jesus said to him: «Why do you call me good? No one is good except God alone. You know the commandments: "Do not kill, do not commit adultery, do not steal, do not bear false witness, do not defraud, honor your father and your mother". He then said to him, "Master, I have observed all these things from my youth." Then Jesus fixed his gaze on him, loved him and said to him: «You lack only one thing: go, sell what you have and give to the poor, and you will have treasure in heaven; And Come! Follow me!". But at these words his face darkened and he went away saddened; in fact he owned many goods. Jesus, looking around him, said to his disciples: "How difficult it is for those who possess riches to enter the kingdom of God!". The disciples were disconcerted by his words; but Jesus continued and said to them: «Children, how difficult it is to enter the kingdom of God! It is easier for a camel to pass through the eye of a needle than for a rich man to enter the kingdom of God." They, even more amazed, said to each other: "And who can be saved?". But Jesus, looking them in the face, said: «Impossible with men, but not with God! Because everything is possible with God."

The commentary on the Gospel by Monsignor Vincenzo Paglia

This evangelical passage is among those that have most marked the lives of many men and women who have begun to follow Jesus. It is a word that resonates strongly with our generation too. There are many people who "run" towards someone who can give happiness or who knows how to show the way. And it is often a race that ends in the desert or, worse, at the bottom of ravines. The man the Gospel speaks of ends that race by kneeling before Jesus. He calls him "good"; but Jesus corrects him: «Why do you call me good? No one is good except God alone." With this answer, which may seem exaggerated to us, Jesus ridicules the claim that we all have to feel good in conscience, to feel good. In truth it is an excuse not to change your heart and life. Even the Pharisee felt good and okay when he went to pray in the temple, but he went home as he had arrived, unforgiven by God. That man, in fact, had kept the commandments. And he could feel okay. But the believer's problem is not feeling okay, but rather following the Lord with humility and decision. Every day Jesus continues to "fix his gaze with love" on us so that we do not hold back the many riches that we have accumulated, which also weigh down our lives and slow down the following of the Gospel. That man, choosing for his riches, went away sad. Sadness is in fact often a consequence of selfishness. The true vocation of the disciple is to follow Jesus, to follow him and live as he lives. And to follow him our life cannot be tied to other riches.

Vende lo que tienes y sígueme.

Evangelio (Mc 10,17-27)

En aquel tiempo, mientras Jesús caminaba por el camino, un hombre corrió a su encuentro y, arrodillándose ante él, le preguntó: "Maestro bueno, ¿qué debo hacer para heredar la vida eterna?". Jesús le dijo: «¿Por qué me llamas bueno? Nadie es bueno excepto sólo Dios. Ya conoces los mandamientos: "No matarás, no cometerás adulterio, no robarás, no darás falso testimonio, no defraudarás, honra a tu padre y a tu madre". Entonces le dijo: "Maestro, todas estas cosas las he observado desde mi juventud". Entonces Jesús fijó su mirada en él, lo amó y le dijo: «Sólo te falta una cosa: ve, vende lo que tienes y dalo a los pobres, y tendrás tesoro en el cielo; ¡Y viene! ¡Sígueme!". Pero al oír estas palabras su rostro se ensombreció y se fue entristecido; de hecho poseía muchos bienes. Jesús, mirando a su alrededor, dijo a sus discípulos: "¡Qué difícil es para los que poseen riquezas entrar en el reino de Dios!". Los discípulos quedaron desconcertados por sus palabras; pero Jesús continuó y les dijo: «Hijitos, ¡qué difícil es entrar en el reino de Dios! Es más fácil que un camello pase por el ojo de una aguja, que un rico entre en el reino de Dios." Ellos, aún más asombrados, se decían unos a otros: "¿Y quién podrá salvarse?". Pero Jesús, mirándolos a la cara, dijo: «¡Imposible para los hombres, pero no para Dios! Porque todo es posible con Dios."

El comentario al Evangelio de monseñor Vincenzo Paglia

Este pasaje evangélico es uno de los que más ha marcado la vida de muchos hombres y mujeres que han comenzado a seguir a Jesús y es una palabra que resuena con fuerza también en nuestra generación. Hay muchas personas que “corren” hacia alguien que puede dar felicidad o que sabe mostrar el camino. Y muchas veces es una carrera que termina en el desierto o, peor aún, en el fondo de barrancos. El hombre del que habla el Evangelio termina esa carrera arrodillándose ante Jesús, al que llama "bueno"; pero Jesús lo corrige: «¿Por qué me llamas bueno? Nadie es bueno excepto sólo Dios." Con esta respuesta, que puede parecernos exagerada, Jesús ridiculiza la afirmación de que todos tenemos que sentirnos bien en conciencia, para sentirnos bien. En verdad es una excusa para no cambiar de corazón y de vida. El fariseo también se sintió bien y bien cuando fue a orar al templo, pero se fue a su casa tal como llegó, no perdonado por Dios, ese hombre, de hecho, había guardado los mandamientos. Y podía sentirse bien. Pero el problema del creyente no es sentirse bien, sino seguir al Señor con humildad y decisión. Cada día Jesús sigue "fijando su mirada con amor" en nosotros para que no retengamos las muchas riquezas que hemos acumulado, que también pesan sobre nuestra vida y frenan el seguimiento del Evangelio. Aquel hombre, escogiendo por sus riquezas, se fue triste. De hecho, la tristeza es a menudo consecuencia del egoísmo. La verdadera vocación del discípulo es seguir a Jesús, seguirlo y vivir como él vive. Y para seguirlo nuestra vida no puede estar ligada a otras riquezas.

Vends ce que tu as et suis-moi

Évangile (Mc 10,17-27)

À ce moment-là, alors que Jésus marchait sur la route, un homme courut à sa rencontre et, s'agenouillant devant lui, lui demanda : « Bon Maître, que dois-je faire pour hériter de la vie éternelle ? Jésus lui dit : « Pourquoi m'appelles-tu bon ? Personne n'est bon sauf Dieu seul. Vous connaissez les commandements : « Ne tuez pas, ne commettez pas d'adultère, ne volez pas, ne portez pas de faux témoignage, ne fraudez pas, honorez votre père et votre mère ». Il lui dit alors : « Maître, j'ai observé toutes ces choses dès ma jeunesse. » Alors Jésus fixa son regard sur lui, l'aima et lui dit : « Il ne te manque qu'une chose : va, vends ce que tu as et donne-le aux pauvres, et tu auras un trésor dans le ciel ; Et viens! Suis-moi!". Mais à ces mots son visage s'assombrit et il s'en alla attristé ; en fait, il possédait de nombreux biens. Jésus, regardant autour de lui, dit à ses disciples : « Comme il est difficile à ceux qui possèdent des richesses d'entrer dans le royaume de Dieu ! ». Les disciples furent déconcertés par ses paroles ; mais Jésus continua et leur dit : « Enfants, comme il est difficile d'entrer dans le royaume de Dieu ! Il est plus facile à un chameau de passer par le trou d’une aiguille qu’à un riche d’entrer dans le royaume de Dieu. » Eux, encore plus étonnés, se dirent : "Et qui peut être sauvé ?". Mais Jésus, les regardant en face, dit : « Impossible aux hommes, mais pas à Dieu ! Parce que tout est possible à Dieu. »

Le commentaire de l'Évangile de Mgr Vincenzo Paglia

Ce passage évangélique est parmi ceux qui ont le plus marqué la vie de nombreux hommes et femmes qui ont commencé à suivre Jésus et c’est une parole qui résonne fortement aussi chez notre génération. Il y a beaucoup de gens qui « courent » vers quelqu’un qui peut donner du bonheur ou qui sait montrer la voie. Et c'est souvent une course qui se termine dans le désert ou, pire, au fond des ravins. L'homme dont parle l'Évangile met fin à cette course en s'agenouillant devant Jésus : il l'appelle « bon » ; mais Jésus le corrige : « Pourquoi m'appelles-tu bon ? Personne n’est bon sauf Dieu seul. » Avec cette réponse, qui peut nous paraître exagérée, Jésus ridiculise l’affirmation selon laquelle nous devons tous nous sentir bien en conscience, pour nous sentir bien. En vérité, c’est une excuse pour ne pas changer de cœur et de vie. Le pharisien aussi se sentait bien quand il allait prier au temple, mais il rentra chez lui dès son arrivée, non pardonné par Dieu. Cet homme, en fait, avait gardé les commandements. Et il pouvait se sentir bien. Mais le problème du croyant n'est pas de se sentir bien, mais plutôt de suivre le Seigneur avec humilité et décision. Chaque jour, Jésus continue de « fixer son regard avec amour » sur nous pour que nous ne retenions pas les nombreuses richesses que nous avons accumulées, qui pèsent également sur notre vie et ralentissent la suite de l'Évangile. Cet homme, choisissant pour ses richesses, s'en alla triste. La tristesse est en effet souvent une conséquence de l’égoïsme. La véritable vocation du disciple est de suivre Jésus, de le suivre et de vivre comme il vit. Et pour le suivre, notre vie ne peut être liée à d’autres richesses.

Venda o que você tem e me siga

Evangelho (Mc 10,17-27)

Naquele momento, enquanto Jesus caminhava pelo caminho, um homem correu ao seu encontro e, ajoelhando-se diante dele, perguntou-lhe: “Bom Mestre, o que devo fazer para herdar a vida eterna?”. Jesus lhe disse: «Por que me chamas de bom? Ninguém é bom, exceto somente Deus. Você conhece os mandamentos: “Não mate, não cometa adultério, não roube, não dê falso testemunho, não defraude, honre seu pai e sua mãe”. Ele então lhe disse: “Mestre, tenho observado todas essas coisas desde a minha juventude”. Então Jesus fixou nele o olhar, amou-o e disse-lhe: «Só te falta uma coisa: vai, vende o que tens e dá-o aos pobres, e terás um tesouro no céu; E venha! Me siga!". Mas com essas palavras seu rosto escureceu e ele foi embora triste; na verdade, ele possuía muitos bens. Jesus, olhando em volta, disse aos seus discípulos: “Quão difícil é para quem possui riquezas entrar no reino de Deus!”. Os discípulos ficaram desconcertados com as suas palavras; mas Jesus continuou e disse-lhes: «Filhos, como é difícil entrar no reino de Deus! É mais fácil um camelo passar pelo fundo de uma agulha do que um rico entrar no reino de Deus.” Eles, ainda mais surpresos, disseram uns aos outros: “E quem pode ser salvo?”. Mas Jesus, olhando-os de frente, disse: «Impossível para os homens, mas não para Deus! Porque tudo é possível com Deus."

O comentário ao Evangelho de Monsenhor Vincenzo Paglia

Esta passagem evangélica está entre as que mais marcaram a vida de muitos homens e mulheres que começaram a seguir Jesus: é uma palavra que ressoa fortemente também na nossa geração. Há muitas pessoas que “correm” em direção a alguém que pode dar felicidade ou que sabe mostrar o caminho. E muitas vezes é uma corrida que termina no deserto ou, pior, no fundo de ravinas. O homem de quem fala o Evangelho termina essa corrida ajoelhando-se diante de Jesus e chama-lhe «bom»; mas Jesus o corrige: «Por que me chamas de bom? Ninguém é bom, exceto somente Deus." Com esta resposta, que nos pode parecer exagerada, Jesus ridiculariza a afirmação de que todos devemos sentir-nos bem de consciência, para nos sentirmos bem. Na verdade, é uma desculpa para não mudar o coração e a vida. O fariseu também se sentiu bem e bem quando foi orar no templo, mas voltou para casa assim que chegou, não perdoado por Deus. Aquele homem, de fato, havia guardado os mandamentos. E ele podia se sentir bem. Mas o problema do crente não é se sentir bem, mas sim seguir o Senhor com humildade e decisão. Todos os dias Jesus continua a “fixar o seu olhar com amor” sobre nós, para que não retenhamos as muitas riquezas que acumulamos, que também pesam sobre a nossa vida e retardam o seguimento do Evangelho. Aquele homem, escolhendo pelas suas riquezas, foi embora triste. Na verdade, a tristeza é muitas vezes uma consequência do egoísmo. A verdadeira vocação do discípulo é seguir Jesus, segui-lo e viver como ele vive. E para segui-lo a nossa vida não pode estar ligada a outras riquezas.

賣掉你擁有的並關注我

福音（可 10,17-27）

當時，耶穌正在路上行走，有一個人跑過來迎接他，跪在他面前問他：「良善的主啊，我該做什麼才能承受永生呢？」。 耶穌對他說：「你為什麼稱我為良善的？ 除了上帝之外，沒有人是良善的。 你知道誡命：「不可殺人，不可姦淫，不可偷盜，不可作假見證，不可詐騙，孝敬父母」。 遂對他說：“師父，這一切我從小就觀察到了。” 然後耶穌凝視著他，愛他並對他說：“你只缺少一件事：去變賣你所有的，分給窮人，你就會有財寶在天上；” 來吧！ 跟我來！」。 但聽完這句話，他的臉色陰沉下來，傷心地走了。 事實上他擁有許多物品。 耶穌環顧四周，對門徒說：“擁有財富的人要進神的國是多麼困難啊！” 門徒們對他的話感到困惑。 但耶穌繼續對他們說：「孩子們，進入神的國是多麼困難啊！ 駱駝穿過針眼比富人進神的國還容易。” 他們更驚奇，互相說：「誰能得救呢？」。 但耶穌看著他們的臉說：「在人不可能，但在神卻不然！ 因為在神凡事皆有可能。”

文森佐·帕格利亞主教對福音的評論

這段福音經文是許多開始跟隨耶穌的男女生命中最具標誌性的一段經文，這句話也引起了我們這一代的強烈共鳴。 有許多人「奔向」能夠給予幸福或知道如何引路的人。 這場比賽通常會在沙漠中結束，或者更糟的是，在峽谷底部結束。 福音所說的人藉由跪在耶穌面前而達到終點。他稱他為「善人」； 但耶穌糾正他：「你為什麼稱我為良善的？ 除了上帝之外，沒有人是善良的。” 耶穌的這個答案對我們來說可能有些誇張，他嘲笑了我們所有人都必須良心感覺良好、感覺良好的說法。 事實上，這是不改變你的內心和生活的藉口。 那個法利賽人去聖殿禱告的時候也感覺很好，還好，但是他到了之後就回家了，並沒有得到神的饒恕。其實那個人是遵守了誡命的。 他感覺很好。 但信徒的問題不是感覺良好，而是帶著謙卑和決心跟隨主。 耶穌每天都繼續“用愛注視著我們”，這樣我們就不會抑制我們所積累的許多財富，這些財富也會壓垮我們的生活並減慢我們對福音的追隨。 那個人為了自己的財富而選擇了，傷心地走了。 事實上，悲傷往往是自私的結果。 門徒的真正使命是跟隨耶穌，跟隨祂並像祂一樣生活。 為了追隨他，我們的生命不能與其他財富連結在一起。

Продайте то, что у вас есть, и следуйте за мной

Евангелие (Мк 10,17-27)

В то время, когда Иисус шел по дороге, навстречу Ему выбежал человек и, преклонив перед ним колени, спросил его: «Добрый Учитель, что мне делать, чтобы наследовать жизнь вечную?». Иисус сказал ему: «Почему ты называешь Меня добрым? Никто не добр, кроме одного Бога. Вы знаете заповеди: «Не убий, не прелюбодействуй, не укради, не лжесвидетельствуй, не обманывай, почитай отца твоего и мать твою». Затем он сказал ему: «Учитель, я наблюдал все это с юности». Тогда Иисус устремил на него взор, полюбил его и сказал ему: «Тебе не хватает только одного: пойди, продай, что имеешь, и раздай нищим, и будешь иметь сокровище на небесах; И прийти! Подписывайтесь на меня!". Но при этих словах лицо его потемнело, и он ушел опечаленный; на самом деле у него было много товаров. Иисус, оглядевшись, сказал своим ученикам: «Как трудно имеющим богатство войти в Царствие Божие!». Ученики были смущены его словами; но Иисус продолжал и сказал им: «Дети, как трудно войти в Царствие Божие! Легче верблюду пройти сквозь игольное ушко, чем богатому войти в Царство Божие». Они, еще более изумившись, сказали друг другу: «А кто может спастись?». Но Иисус, взглянув им в глаза, сказал: «Невозможно с людьми, но не с Богом! Потому что все возможно с Богом».

Комментарий к Евангелию монсеньора Винченцо Палья

Этот евангельский отрывок входит в число тех, которые больше всего повлияли на жизнь многих мужчин и женщин, которые начали следовать за Иисусом.Это слово также находит сильный отклик в нашем поколении. Есть много людей, которые «бегут» к тому, кто может подарить счастье или умеет указать путь. И зачастую гонка заканчивается в пустыне или, что еще хуже, на дне ущелий. Человек, о котором говорит Евангелие, заканчивает этот забег, преклонив колени перед Иисусом, и называет его «добрым»; но Иисус поправляет его: «Почему ты называешь Меня добрым? Никто не добр, кроме одного Бога». Этим ответом, который может показаться нам преувеличенным, Иисус высмеивает утверждение, что всем нам необходимо иметь добрую совесть, чтобы чувствовать себя хорошо. На самом деле это оправдание не менять свое сердце и жизнь. Фарисею тоже было хорошо и хорошо, когда он пошел помолиться в храм, но пошел домой, как пришел, не прощенный Богом, ведь тот человек, по сути, соблюдал заповеди. И он мог чувствовать себя хорошо. Но проблема верующего не в том, чтобы чувствовать себя хорошо, а в том, чтобы следовать за Господом со смирением и решительностью. Каждый день Иисус продолжает «с любовью устремлять на нас свой взор», чтобы мы не удерживали накопленные нами многочисленные богатства, которые также отягощают нашу жизнь и замедляют следование Евангелию. Этот человек, сделав выбор в пользу своего богатства, ушел печальным. На самом деле печаль часто является следствием эгоизма. Истинное призвание ученика — следовать за Иисусом, следовать за Ним и жить так, как он живет. И чтобы следовать за Ним, наша жизнь не может быть привязана к другим богатствам.

持っているものを売って私に従ってください

福音 (マルコ 10,17-27)

その時、イエスが道を歩いていると、一人の男が走ってイエスに会いに行き、イエスの前にひざまずいて、「先生、永遠の命を受け継ぐには何をしなければなりませんか？」と尋ねました。 イエスは彼にこう言われました。「なぜあなたは私を良い者だと言うのですか。」 神だけ以外に善人は誰もいません。 あなたは、「殺してはならない、姦淫を犯してはいけない、盗んではいけない、偽証をしてはいけない、詐欺をしてはならない、父と母を敬え」という戒めをご存知でしょう。 それから彼は言いました、「先生、私は若い頃からこれらすべてのことを観察してきました。」 それからイエスは彼を見つめ、彼を愛し、こう言われました。 そして来てください！ 私に従ってください！"。 しかし、この言葉を聞くと彼の顔は暗くなり、悲しみながら立ち去ってしまいました。 実際、彼は多くの品物を所有していました。 イエスは周りを見回しながら弟子たちにこう言われました、「富を持つ者が神の国に入るのはなんと難しいことでしょう！」。 弟子たちは彼の言葉に当惑しました。 しかしイエスは続けて彼らに言われた、「子供たちよ、神の国に入るのはなんと難しいことだろう！」 金持ちが神の国に入るよりも、ラクダが針の穴を通る方が簡単です。」 彼らはさらに驚いて、「それで、誰が救われるのでしょうか？」と言い合った。 しかしイエスは彼らの顔を見つめてこう言われました。「人間には不可能だが、神には不可能だ！」 神にはすべてが可能だからです。」

ヴィンチェンツォ・パーリア修道士による福音書の解説

この福音の一節は、イエスに従い始めた多くの男女の人生を最も特徴付ける言葉の一つであり、私たちの世代にも強く響く言葉です。 幸せを与えてくれる人、道を示す方法を知っている人に向かって「走る」人はたくさんいます。 そして、レースは砂漠、あるいは最悪の場合、渓谷の底で終わることがよくあります。 福音書で語られている男性は、イエスの前にひざまずくことによってレースを終えます。 しかしイエスは彼を正されました。「なぜあなたは私を良い人だと言うのですか？」 神だけ以外に善人は誰もいない。」 私たちには大げさに思えるかもしれないこの答えで、イエスは、私たちは皆、良い気分になるためには良心の呵責を感じなければならないという主張を嘲笑しています。 実のところ、それは自分の心や人生を変えない言い訳です。 パリサイ人も、神殿に祈りに行ったときは気分がよく、大丈夫だと感じましたが、到着すると神に赦されずに帰ってしまいました。実際、その人は戒めを守っていました。 そして彼は気分が良くなった。 しかし、信者の問題は大丈夫だと感じることではなく、むしろ謙虚さと決断力をもって主に従うことです。 イエスは、私たちが蓄えてきた多くの富を手放すことがないように、毎日私たちを「愛をもって見つめ」続け、それが私たちの生活を圧迫し、福音に従うのを遅らせないようにしています。 その男は自分の富を選んで悲しそうに立ち去った。 実際、悲しみは利己主義の結果であることがよくあります。 弟子の真の使命は、イエスに従い、イエスに従い、イエスのように生きることです。 そして、彼に従うために、私たちの人生を他の富に結び付けることはできません。

가진 것을 팔고 나를 따르라

복음(마르 10,17-27)

그 때, 예수님께서 길을 가실 때 한 사람이 달려와서 그분 앞에 무릎을 꿇고 “선한 선생님, 제가 무엇을 하여야 영생을 얻으리이까?”라고 물었습니다. 예수께서 그에게 말씀하셨다. “네가 왜 나를 선하다고 일컫느냐? 하나님 한 분 외에는 선한 분이 없습니다. 너희는 계명을 알고 있다: “살인하지 말라, 간음하지 말라, 도적질하지 말라, 거짓 증거하지 말라, 속여 빼앗지 말라, 네 아버지와 어머니를 공경하라.” 그러자 그는 그에게 “스승님, 나는 어려서부터 이 모든 것을 지켜 왔습니다”라고 말했습니다. 그러자 예수께서는 그 사람을 바라보시고 사랑하시며 이렇게 말씀하셨습니다. “네게 부족한 것이 딱 하나 있다. 가서 네게 있는 것을 팔아 가난한 자들에게 주라. 그러면 하늘에서 보화가 네게 있으리라. 그리고 오세요! 나를 따르라!" 그러나 이 말을 듣고 그는 얼굴이 어두워지며 근심하며 돌아갔습니다. 사실 그는 많은 물건을 소유하고 있었습니다. 예수께서는 주위를 둘러보시며 제자들에게 이렇게 말씀하셨습니다. “재물을 가진 사람이 하느님의 왕국에 들어가기가 참으로 어렵습니다!” 제자들은 그의 말에 당황하였다. 그러나 예수께서는 계속해서 그들에게 이렇게 말씀하셨습니다. “자녀들아, 하느님의 왕국에 들어가는 것이 얼마나 어려운 일인가! 부자가 하나님의 나라에 들어가는 것보다 낙타가 바늘귀로 들어가는 것이 더 쉬우니라." 그들은 더욱 놀라서 서로 말했습니다. "그리고 누가 구원받을 수 있습니까?" 그러나 예수께서는 그들을 똑바로 바라보시며 이렇게 말씀하셨습니다. “사람으로는 할 수 없으나 하나님으로는 그렇지 아니하니라! 하느님께는 모든 것이 가능하기 때문입니다."

빈첸초 팔리아 몬시뇰의 복음 주석

이 복음적 구절은 예수님을 따르기 시작한 많은 사람들의 삶에 가장 큰 영향을 미친 구절 중 하나이며, 우리 세대에도 강하게 울려 퍼지는 말씀입니다. 행복을 줄 수 있는 사람, 길을 보여줄 줄 아는 사람을 향해 '달려가는' 사람들이 많다. 그리고 경주는 종종 사막이나 더 나쁘게는 계곡 바닥에서 끝나기도 합니다. 복음에서 말하는 사람은 예수님 앞에 무릎을 꿇고 경주를 끝냈습니다. 그는 그를 "선하다"고 부릅니다. 그러나 예수께서는 그를 바로잡아 주십니다. “네가 왜 나를 선하다고 일컫는가? 하나님 한 분 외에는 선한 이가 없느니라." 우리에게 과장된 것처럼 보일 수 있는 이 대답으로 예수님은 우리 모두가 양심적으로 기분이 좋아야 하고 기분이 좋아야 한다는 주장을 비웃습니다. 사실은 마음과 삶을 바꾸지 않으려는 핑계입니다. 바리새인도 성전에 기도하러 갈 때 기분이 좋고 괜찮다가 도착하자마자 집에 갔으나 하나님께 용서받지 못한 채 집으로 돌아갔습니다.그 사람은 사실 계명을 지켰던 사람이었습니다. 그리고 그는 기분이 좋을 수도 있었습니다. 그러나 신자의 문제는 괜찮다는 느낌이 아니라 오히려 겸손과 결단으로 주님을 따르는 것입니다. 예수님께서는 우리가 쌓아온 많은 부를 억누르지 않도록, 우리의 삶을 짓누르고 복음을 따르는 것을 더디게 하지 않도록 매일 계속해서 우리를 “사랑으로 바라보”십니다. 그 사람은 부를 선택하고 근심하며 떠났습니다. 슬픔은 사실 이기심의 결과인 경우가 많습니다. 제자의 참된 소명은 예수님을 따르는 것, 그분을 따르며 그분의 삶대로 살아가는 것입니다. 그리고 그분을 따르기 위해 우리의 삶은 다른 부에 묶여 있을 수 없습니다.

بيع ما لديك واتبعني

الإنجيل (مرقس 10، 17 – 27)

في ذلك الوقت، بينما كان يسوع ماشيا في الطريق، ركض رجل للقائه، وجثا له وسأله: "أيها المعلم الصالح، ماذا ينبغي أن أفعل لأرث الحياة الأبدية؟". قال له يسوع: «لماذا تدعوني صالحًا؟ وليس أحد صالحا إلا الله وحده. أنت تعرف الوصايا: "لا تقتل، لا تزن، لا تسرق، لا تشهد بالزور، لا تسلب، أكرم أباك وأمك". فقال له: «يا معلم، هذه الأمور كلها حفظتها منذ حداثتي». فنظر إليه يسوع وأحبه وقال له: «يعوزك شيء واحد فقط: اذهب بع ما لك وأعط الفقراء، فيكون لك كنز في السماء. وتعال! اتبعني!". ولكن عند هذه الكلمات أظلم وجهه وانصرف حزينا. بل كان يملك بضائع كثيرة. فنظر يسوع حوله وقال لتلاميذه: "ما أعسر دخول ذوي الأموال إلى ملكوت الله!". فاضطرب التلاميذ من كلامه. فأكمل يسوع وقال لهم: «أيها الأولاد، ما أعسر الدخول إلى ملكوت الله! إن مرور الجمل من ثقب الإبرة أيسر من أن يدخل غني إلى ملكوت الله." بل إنهم، أكثر دهشة، قالوا لبعضهم البعض: "ومن يستطيع أن يخلص؟". فنظر إليهم يسوع في وجوههم وقال: «غير مستطاع عند الناس، ولكن ليس عند الله!» لأن كل شيء مستطاع عند الله."

التعليق على الإنجيل بقلم المونسنيور فينسينزو باجليا

هذا المقطع الإنجيلي هو من بين المقاطع التي أثرت بشكل كبير في حياة العديد من الرجال والنساء الذين بدأوا في اتباع يسوع، وهي كلمة لها صدى قوي لدى جيلنا أيضًا. هناك الكثير من الأشخاص الذين "يركضون" نحو شخص يمكنه أن يمنح السعادة أو يعرف كيف يرشدهم إلى الطريق. وغالبًا ما ينتهي السباق في الصحراء، أو ما هو أسوأ من ذلك، في قاع الوديان. الرجل الذي يتحدث عنه الإنجيل أنهى هذا السباق بالركوع أمام يسوع، ودعاه "صالحاً". لكن يسوع صححه: «لماذا تدعوني صالحًا؟ وليس أحد صالحا إلا الله وحده." بهذا الجواب، الذي قد يبدو مبالغًا فيه بالنسبة لنا، يسخر يسوع من الادعاء بأن علينا جميعًا أن نشعر بالرضا في ضميرنا، لكي نشعر بالرضا. في الحقيقة إنه عذر لعدم تغيير قلبك وحياتك. كان الفريسي أيضًا يشعر بالارتياح والطمأنينة عندما ذهب للصلاة في الهيكل، لكنه عاد إلى بيته عندما وصل، ولم يغفر له الله. في الواقع، كان هذا الرجل قد حفظ الوصايا. ويمكن أن يشعر بالارتياح. لكن مشكلة المؤمن ليست في الشعور بأنه بخير، بل في اتباع الرب بالتواضع والقرار. يستمر يسوع كل يوم في "تثبيت نظره بالحب" علينا حتى لا نحتفظ بالثروات الكثيرة التي جمعناها، والتي تثقل كاهل حياتنا وتبطئ اتباع الإنجيل. فذلك الرجل الذي اختار ثروته مضى حزينا. في الواقع، غالبًا ما يكون الحزن نتيجة للأنانية. إن دعوة التلميذ الحقيقية هي أن يتبع يسوع، أن يتبعه ويعيش كما يعيش. ومن أجل اتباعه، لا يمكن ربط حياتنا بثروات أخرى.

जो तुम्हारे पास है उसे बेचो और मेरे पीछे आओ

सुसमाचार (मार्क 10,17-27)

उस समय, जब यीशु सड़क पर चल रहे थे, एक आदमी उनसे मिलने के लिए दौड़ा और उनके सामने घुटने टेककर उनसे पूछा: "हे अच्छे गुरु, अनन्त जीवन पाने के लिए मुझे क्या करना चाहिए?" यीशु ने उससे कहा: “तू मुझे अच्छा क्यों कहता है? केवल ईश्वर को छोड़कर कोई भी अच्छा नहीं है। आप आज्ञाओं को जानते हैं: "हत्या मत करो, व्यभिचार मत करो, चोरी मत करो, झूठी गवाही मत दो, धोखाधड़ी मत करो, अपने पिता और अपनी माँ का सम्मान करो"। तब उस ने उस से कहा, हे स्वामी, मैं ये सब बातें अपनी युवावस्था से देखता आया हूं। तब यीशु ने उस पर दृष्टि डाली, उस से प्रेम किया, और उस से कहा, तुझ में केवल एक ही वस्तु की घटी है, कि जा, जो कुछ तेरे पास है उसे बेचकर कंगालों को बांट दे, और तुझे स्वर्ग में धन मिलेगा; और आएं! मेरे पीछे आओ!"। परन्तु इन बातों से उसका मुख उदास हो गया, और उदास होकर चला गया; वास्तव में उसके पास बहुत सारी वस्तुएं थीं। यीशु ने चारों ओर देखते हुए अपने शिष्यों से कहा: "जिनके पास धन है उनके लिए परमेश्वर के राज्य में प्रवेश करना कितना कठिन है!"। शिष्य उसकी बातों से निराश हो गये; परन्तु यीशु ने जारी रखा और उनसे कहा: “बच्चों, परमेश्वर के राज्य में प्रवेश करना कितना कठिन है! एक अमीर आदमी के लिए भगवान के राज्य में प्रवेश करने की तुलना में एक ऊंट के लिए सुई के छेद से गुजरना आसान है।" वे और भी चकित होकर एक-दूसरे से कहने लगे: "और किसे बचाया जा सकता है?" लेकिन यीशु ने उनकी ओर देखते हुए कहा: “मनुष्यों के साथ असंभव है, लेकिन भगवान के साथ नहीं! क्योंकि भगवान के साथ सब कुछ संभव है।"

मोनसिग्नोर विन्सेन्ज़ो पगलिया द्वारा सुसमाचार पर टिप्पणी

यह इंजील मार्ग उनमें से एक है जिसने कई पुरुषों और महिलाओं के जीवन को सबसे अधिक चिह्नित किया है जिन्होंने यीशु का अनुसरण करना शुरू कर दिया है। यह एक ऐसा शब्द है जो हमारी पीढ़ी के साथ भी दृढ़ता से गूंजता है। ऐसे कई लोग हैं जो किसी ऐसे व्यक्ति की ओर "दौड़ते" हैं जो खुशी दे सकता है या जो रास्ता दिखाना जानता है। और यह अक्सर एक ऐसी दौड़ होती है जो रेगिस्तान में या इससे भी बदतर, खड्डों के तल पर समाप्त होती है। सुसमाचार जिस व्यक्ति के बारे में बात करता है वह यीशु के सामने घुटने टेककर उस दौड़ को समाप्त करता है। वह उसे "अच्छा" कहता है; लेकिन यीशु ने उसे सुधारा: “तुम मुझे अच्छा क्यों कहते हो? केवल ईश्वर को छोड़कर कोई भी अच्छा नहीं है।" इस उत्तर के साथ, जो हमें अतिशयोक्तिपूर्ण लग सकता है, यीशु इस दावे का उपहास करते हैं कि हम सभी को अच्छा महसूस करने के लिए, अपने विवेक से अच्छा महसूस करना होगा। सच तो यह है कि यह आपके हृदय और जीवन को न बदलने का एक बहाना है। जब फरीसी मंदिर में प्रार्थना करने गया तो उसे भी अच्छा और अच्छा महसूस हुआ, लेकिन वह आते ही घर चला गया, भगवान ने उसे माफ नहीं किया। वास्तव में, उस व्यक्ति ने आज्ञाओं का पालन किया था। और उसे अच्छा महसूस हो सकता था. लेकिन आस्तिक की समस्या ठीक महसूस करना नहीं है, बल्कि विनम्रता और निर्णय के साथ भगवान का अनुसरण करना है। हर दिन यीशु हम पर "प्यार से अपनी निगाहें टिकाए" रहते हैं ताकि हम अपने द्वारा जमा की गई कई दौलत को रोक न रखें, जो हमारे जीवन को भी बोझिल कर देती है और सुसमाचार का पालन करने को धीमा कर देती है। वह आदमी अपने धन को चुनकर उदास होकर चला गया। दुःख वास्तव में अक्सर स्वार्थ का परिणाम होता है। शिष्य का सच्चा व्यवसाय यीशु का अनुसरण करना, उसका अनुसरण करना और जैसा वह जीता है वैसा ही जीना है। और उसका अनुसरण करने के लिए हमारे जीवन को अन्य धन-सम्पत्ति से नहीं बांधा जा सकता।

Sprzedaj co masz i pójdź za mną

Ewangelia (Mk 10,17-27)

W tym czasie, gdy Jezus szedł drogą, wybiegł mu naprzeciw pewien człowiek i padając przed nim na kolana, zapytał go: «Nauczycielu dobry, co mam czynić, aby odziedziczyć życie wieczne?». Jezus mu odpowiedział: «Dlaczego nazywasz mnie dobrym? Nikt nie jest dobry, tylko sam Bóg. Znasz przykazania: „Nie zabijaj, nie cudzołóż, nie kradnij, nie zeznawaj fałszywie, nie oszukuj, czcij ojca swego i matkę swoją”. Wtedy rzekł do niego: „Mistrzu, przestrzegałem tego wszystkiego od mojej młodości”. Wtedy Jezus utkwił w nim wzrok, umiłował go i rzekł do niego: «Jedynego ci brakuje: idź, sprzedaj, co masz, i rozdaj ubogim, a będziesz miał skarb w niebie; I przyjść! Chodź za mną!". Ale na te słowa jego twarz pociemniała i odszedł zasmucony; w rzeczywistości posiadał wiele dóbr. Jezus, rozglądając się, powiedział do swoich uczniów: „Jak trudno tym, którzy posiadają bogactwa, wejść do królestwa Bożego!”. Uczniowie byli zaskoczeni jego słowami; lecz Jezus mówił dalej i rzekł do nich: «Dzieci, jak trudno jest wejść do królestwa Bożego! Łatwiej wielbłądowi przejść przez ucho igielne, niż bogatemu wejść do królestwa Bożego”. Jeszcze bardziej zdumieni pytali siebie nawzajem: „A kto może się zbawić?”. Ale Jezus, patrząc im w twarz, powiedział: «Niemożliwe u ludzi, ale nie u Boga! Bo u Boga wszystko jest możliwe.”

Komentarz do Ewangelii autorstwa prałata Vincenzo Paglii

Ten fragment ewangelii należy do tych, które najbardziej naznaczyły życie wielu mężczyzn i kobiet, którzy zaczęli naśladować Jezusa. Jest to słowo, które silnie rezonuje także z naszym pokoleniem. Jest wielu ludzi, którzy „biegną” do kogoś, kto może dać szczęście lub kto wie, jak wskazać drogę. I często jest to wyścig, który kończy się na pustyni lub, co gorsza, na dnie wąwozów. Człowiek, o którym mówi Ewangelia, kończy ten bieg, klękając przed Jezusem i nazywając go „dobrym”; lecz Jezus go poprawia: «Dlaczego nazywasz mnie dobrym? Nikt nie jest dobry, tylko sam Bóg.” Tą odpowiedzią, która może nam się wydawać przesadzona, Jezus wyśmiewa twierdzenie, że wszyscy musimy czuć się dobrze w sumieniu, aby czuć się dobrze. Tak naprawdę jest to wymówka, aby nie zmieniać swojego serca i życia. Faryzeusz również czuł się dobrze, kiedy szedł się modlić w świątyni, ale po przybyciu do domu nie otrzymał przebaczenia od Boga.Ten człowiek rzeczywiście przestrzegał przykazań. I mógł czuć się dobrze. Jednak problemem wierzącego nie jest dobre samopoczucie, ale raczej podążanie za Panem z pokorą i zdecydowaniem. Jezus codziennie „wpatruje się w nas z miłością”, abyśmy nie pozbawili się wielu bogactw, które zgromadziliśmy, a które obciążają nasze życie i spowalniają pójście za Ewangelią. Ten człowiek, wybierając dla swego bogactwa, odszedł smutny. W rzeczywistości smutek jest często konsekwencją egoizmu. Prawdziwym powołaniem ucznia jest naśladowanie Jezusa, naśladowanie Go i życie tak, jak On żyje. I podążając za Nim, nie możemy wiązać naszego życia z innymi bogactwami.

আপনার যা আছে তা বিক্রি করুন এবং আমাকে অনুসরণ করুন

গসপেল (Mk 10,17-27)

সেই সময়, যীশু যখন রাস্তা দিয়ে হাঁটছিলেন, তখন একজন লোক তার সাথে দেখা করতে দৌড়ে গেল এবং তার সামনে হাঁটু গেড়ে তাকে জিজ্ঞাসা করল: "ভাল গুরু, অনন্ত জীবনের উত্তরাধিকারী হতে আমাকে কি করতে হবে?"। যীশু তাকে বললেন: “তুমি আমাকে ভালো বল কেন? একমাত্র আল্লাহ ছাড়া কেউ ভালো নয়। আপনি আদেশগুলি জানেন: "হত্যা করো না, ব্যভিচার করো না, চুরি করো না, মিথ্যা সাক্ষ্য দিও না, প্রতারণা করো না, তোমার পিতা ও মাতাকে সম্মান করো"। তখন তিনি তাকে বললেন, "গুরু, আমি আমার যৌবনকাল থেকে এই সব বিষয় পালন করেছি।" তারপর যীশু তার দিকে তার দৃষ্টি স্থির করলেন, তাকে ভালোবাসলেন এবং তাকে বললেন: “তোমার কেবল একটি জিনিসের অভাব: যাও, তোমার যা আছে তা বিক্রি কর এবং গরীবদের দাও, এবং তোমার স্বর্গে ধন থাকবে; আর আসো! আমাকে অনুসরণ কর!". কিন্তু এই কথায় তাহার মুখ কালো হইয়া গেল এবং তিনি দুঃখিত হইয়া চলিয়া গেলেন; প্রকৃতপক্ষে তিনি অনেক পণ্যের মালিক ছিলেন। যীশু, চারপাশে তাকিয়ে, তাঁর শিষ্যদের বললেন: "যাদের ধন আছে তাদের পক্ষে ঈশ্বরের রাজ্যে প্রবেশ করা কত কঠিন!"। তাঁর কথায় শিষ্যরা বিরক্ত হলেন; কিন্তু যীশু চলতে থাকলেন এবং তাদের বললেন: "বাচ্চারা, ঈশ্বরের রাজ্যে প্রবেশ করা কত কঠিন! একজন ধনী ব্যক্তির পক্ষে ঈশ্বরের রাজ্যে প্রবেশের চেয়ে উটের পক্ষে সুচের ছিদ্র দিয়ে যাওয়া সহজ।" তারা, আরও বিস্মিত হয়ে একে অপরকে বলল: "এবং কে রক্ষা করা যেতে পারে?"। কিন্তু যীশু তাদের মুখের দিকে তাকিয়ে বললেন: “মানুষের পক্ষে অসম্ভব, কিন্তু ঈশ্বরের কাছে নয়! কারণ ঈশ্বরের দ্বারা সবকিছু সম্ভব।"

Monsignor Vincenzo Paglia দ্বারা গসপেল ভাষ্য

এই ইভাঞ্জেলিক্যাল প্যাসেজটি সেইসবের মধ্যে যেগুলো অনেক পুরুষ ও নারীর জীবনকে সবচেয়ে বেশি চিহ্নিত করেছে যারা যীশুকে অনুসরণ করতে শুরু করেছে। এমন অনেক মানুষ আছে যারা সুখ দিতে পারে বা পথ দেখাতে জানে এমন কারো দিকে "ছুটে"। এবং এটি প্রায়শই এমন একটি দৌড় যা শেষ হয় মরুভূমিতে বা আরও খারাপ, গিরিখাতের তলদেশে। সুসমাচারে যে লোকটির কথা বলা হয়েছে তিনি যীশুর সামনে নতজানু হয়ে সেই দৌড় শেষ করেন।তিনি তাকে "ভাল" বলেছেন; কিন্তু যীশু তাকে সংশোধন করেন: "আপনি কেন আমাকে ভাল বলছেন? একমাত্র আল্লাহ ছাড়া কেউ ভালো নয়।" এই উত্তরের সাথে, যা আমাদের কাছে অতিরঞ্জিত বলে মনে হতে পারে, যীশু এই দাবিটিকে উপহাস করেছেন যে আমাদের সকলকে বিবেককে ভাল বোধ করতে হবে, ভাল বোধ করতে হবে। প্রকৃতপক্ষে এটি আপনার হৃদয় এবং জীবন পরিবর্তন না করার একটি অজুহাত। ফরীশীও মন্দিরে প্রার্থনা করতে গেলে ভাল এবং ঠিক বোধ করেছিলেন, কিন্তু তিনি আসার সাথে সাথে বাড়ি চলে গেলেন, ঈশ্বরের দ্বারা ক্ষমা হয়নি৷ এবং তিনি ভাল অনুভব করতে পারেন. কিন্তু আস্তিকদের সমস্যা ঠিক বোধ করা নয়, বরং বিনয় ও সিদ্ধান্তের সাথে প্রভুকে অনুসরণ করা। প্রতিদিন যীশু আমাদের উপর "ভালোবাসার সাথে তার দৃষ্টি স্থির" চালিয়ে যাচ্ছেন যাতে আমরা যে অনেক সম্পদ জমা করেছি তা আটকে রাখি না, যা আমাদের জীবনকেও কমিয়ে দেয় এবং গসপেলের অনুসরণকে ধীর করে দেয়। সেই লোকটি, তার ধন-সম্পদের জন্য বেছে নিয়ে, দুঃখে চলে গেল। দুঃখ আসলে প্রায়ই স্বার্থপরতার পরিণতি। শিষ্যের প্রকৃত পেশা হল যীশুকে অনুসরণ করা, তাঁকে অনুসরণ করা এবং তিনি যেমন বেঁচে আছেন তেমনি জীবনযাপন করা। এবং তাকে অনুসরণ করার জন্য আমাদের জীবন অন্য ধন-সম্পদের সাথে আবদ্ধ হতে পারে না।

Ibenta kung ano ang mayroon ka at sundin mo ako

Ebanghelyo (Mc 10,17-27)

Noong panahong iyon, habang naglalakad si Jesus sa daan, tumakbo ang isang lalaki para salubungin siya at, lumuhod sa harap niya, tinanong siya: "Mabuting Guro, ano ang dapat kong gawin upang magmana ng buhay na walang hanggan?". Sinabi ni Jesus sa kanya: «Bakit mo ako tinatawag na mabuti? Walang sinuman ang mabuti maliban sa Diyos lamang. Alam mo ang mga utos: "Huwag kang pumatay, huwag mangangalunya, huwag magnakaw, huwag magsinungaling, huwag manlinlang, igalang mo ang iyong ama at ina". Pagkatapos ay sinabi niya sa kanya, "Guro, tinupad ko ang lahat ng mga bagay na ito mula pa sa aking kabataan." Pagkatapos ay itinuon ni Jesus ang kanyang tingin sa kanya, minahal siya at sinabi sa kanya: «Isa lamang ang kulang sa iyo: humayo ka, ipagbili mo ang iyong tinatangkilik at ibigay sa mga dukha, at magkakaroon ka ng kayamanan sa langit; At Halika! Sundan mo ako!". Ngunit sa mga salitang ito ang kanyang mukha ay nagdilim at siya ay umalis na malungkot; sa katunayan siya ay nagmamay-ari ng maraming kalakal. Si Jesus, na tumingin sa paligid, ay nagsabi sa kanyang mga alagad: "Napakahirap para sa mga may kayamanan na makapasok sa kaharian ng Diyos!". Ang mga alagad ay nabalisa sa kanyang mga salita; ngunit nagpatuloy si Jesus at sinabi sa kanila: «Mga anak, napakahirap makapasok sa kaharian ng Diyos! Mas madali para sa isang kamelyo na dumaan sa butas ng isang karayom ​​kaysa sa isang mayaman na makapasok sa kaharian ng Diyos." Sila, na lalong namangha, ay nagsabi sa isa't isa: "At sino ang maliligtas?". Ngunit si Jesus, na tinitingnan sila sa mukha, ay nagsabi: «Imposible sa mga tao, ngunit hindi sa Diyos! Dahil lahat ay posible sa Diyos."

Ang komentaryo sa Ebanghelyo ni Monsignor Vincenzo Paglia

Ang evangelical passage na ito ay kabilang sa mga pinakanagmarka ng buhay ng maraming lalaki at babae na nagsimulang sumunod kay Hesus.Ito ay isang salita na malakas na sumasalamin sa ating henerasyon. Maraming tao ang "tumatakbo" patungo sa isang taong makapagbibigay ng kaligayahan o marunong magpakita ng daan. At ito ay madalas na isang karera na nagtatapos sa disyerto o, mas masahol pa, sa ilalim ng mga bangin. Tinapos ng taong binabanggit ng Ebanghelyo ang lahi na iyon sa pamamagitan ng pagluhod sa harap ni Jesus. Tinawag niya siyang "mabuti"; ngunit itinutuwid siya ni Jesus: «Bakit mo ako tinatawag na mabuti? Walang sinuman ang mabuti maliban sa Diyos lamang." Sa sagot na ito, na tila labis na pinalaki sa atin, kinukutya ni Jesus ang pag-aangkin na lahat tayo ay dapat na maging mabuti sa budhi, upang maging mabuti ang pakiramdam. Sa katotohanan ito ay isang dahilan upang hindi baguhin ang iyong puso at buhay. Mabuti at okay din ang pakiramdam ng Pariseo nang pumunta siya sa templo para manalangin, ngunit umuwi siya pagdating niya, hindi pinatawad ng Diyos. Ang taong iyon, sa katunayan, ay sumunod sa mga utos. At maganda ang pakiramdam niya. Ngunit ang problema ng mananampalataya ay hindi maayos ang pakiramdam, bagkus ay sumusunod sa Panginoon nang may pagpapakumbaba at desisyon. Araw-araw ay patuloy na "itinuon ni Hesus ang kanyang tingin nang may pag-ibig" sa atin upang hindi natin mapigil ang maraming kayamanan na ating naipon, na nagpapabigat din sa ating buhay at nagpapabagal sa pagsunod sa Ebanghelyo. Ang lalaking iyon, na pumipili para sa kanyang kayamanan, ay umalis na malungkot. Sa katunayan, ang kalungkutan ay kadalasang bunga ng pagiging makasarili. Ang tunay na bokasyon ng disipulo ay ang sumunod kay Hesus, ang sumunod sa kanya at mamuhay habang siya ay nabubuhay. At ang pagsunod sa kanya ay hindi maitali ang ating buhay sa ibang kayamanan.

Продайте те, що маєте, і йдіть за мною

Євангеліє (Мк 10,17-27)

Того часу, коли Ісус ішов дорогою, назустріч Йому вибіг чоловік і, ставши перед Ним на коліна, запитав Його: «Учителю добрий, що мені робити, щоб успадкувати життя вічне?». Ісус сказав йому: «Чому звеш мене добрим? Ніхто не добрий, крім одного Бога. Ви знаєте заповіді: «Не вбивай, не чини перелюбу, не кради, не свідчи неправдиво, не обманюй, шануй батька свого і матір свою». Тоді він сказав йому: «Учителю, я спостерігав усе це змолоду». Тоді Ісус поглянув на нього, полюбив його і сказав йому: «Тільки одного тобі не вистачає: піди, продай, що маєш, і роздай убогим, і матимеш скарб на небі; І приходь! Слідуй за мною!". Але при цих словах обличчя його спохмурніло, і він пішов засмучений; насправді він володів багатьма товарами. Ісус, озирнувшись навколо, сказав своїм учням: «Як важко тим, хто має багатство, увійти в Царство Боже!». Учні були збентежені його словами; але Ісус продовжив і сказав їм: «Діти, як важко увійти в Царство Боже! Легше верблюду пройти крізь вушко голки, ніж багатому ввійти в Царство Боже». Вони, ще більше здивовані, сказали один одному: «А хто може врятуватися?». Але Ісус, глянувши їм в обличчя, сказав: «Неможливо для людей, але не для Бога! Бо в Бога все можливо».

Коментар до Євангелія монсеньйора Вінченцо Палія

Цей євангельський уривок є одним із тих, які найбільше позначили життя багатьох чоловіків і жінок, які почали слідувати за Ісусом.Це слово також сильно резонує з нашим поколінням. Є багато людей, які «біжать» до того, хто може подарувати щастя або хто вміє показати дорогу. І часто ця гонка закінчується в пустелі або, що ще гірше, на дні ярів. Чоловік, про якого говорить Євангеліє, завершує цю гонку, ставши на коліна перед Ісусом, і називає його «добрим»; але Ісус виправляє його: «Чому звеш мене добрим? Ніхто не добрий, крім одного Бога». Цією відповіддю, яка може здатися нам перебільшеною, Ісус висміює твердження, що всі ми повинні почуватися добре в сумлінні, почуватися добре. Насправді це привід не змінювати своє серце та життя. Фарисеєві також було добре і добре, коли він пішов помолитися до храму, але він пішов додому, як і прийшов, не прощений Богом.Цей чоловік, насправді, дотримувався заповідей. І він почувався добре. Але проблема віруючого не в тому, щоб почуватися добре, а радше в тому, щоб слідувати Господу зі смиренням і рішучим рішенням. Кожного дня Ісус продовжує «спрямовувати Свій погляд з любов’ю» на нас, щоб ми не стримували багато накопичених нами багатств, які також обтяжують наше життя та сповільнюють наслідування Євангелія. Той чоловік, вибираючи своє багатство, пішов сумним. Смуток насправді часто є наслідком егоїзму. Справжнє покликання учня – йти за Ісусом, йти за Ним і жити так, як живе Він. І щоб йти за ним, наше життя не може бути пов’язане з іншими багатствами.

Πούλησε ότι έχεις και ακολούθησέ με

Ευαγγέλιο (Μκ 10,17-27)

Εκείνη την ώρα, ενώ ο Ιησούς περπατούσε στο δρόμο, ένας άντρας έτρεξε να τον συναντήσει και, γονατισμένος μπροστά του, τον ρώτησε: «Καλέ Δάσκαλε, τι πρέπει να κάνω για να κληρονομήσω την αιώνια ζωή;». Ο Ιησούς του είπε: «Γιατί με λες καλό; Κανείς δεν είναι καλός εκτός από τον Θεό μόνο. Γνωρίζετε τις εντολές: «Μη σκοτώνεις, μη μοιχεύεις, μην κλέβεις, μην κάνεις ψευδομαρτυρία, μην απατάς, τιμάς τον πατέρα σου και τη μητέρα σου». Τότε του είπε: «Δάσκαλε, όλα αυτά τα παρατηρώ από τη νεότητά μου». Τότε ο Ιησούς κάρφωσε το βλέμμα του πάνω του, τον αγάπησε και του είπε: «Ένα μόνο σου λείπει: πήγαινε, πούλησε ό,τι έχεις και δώσε στους φτωχούς, και θα έχεις θησαυρό στον ουρανό. Και Έλα! Ακολούθησέ με!". Αλλά με αυτά τα λόγια το πρόσωπό του σκοτείνιασε και έφυγε λυπημένος. στην πραγματικότητα είχε πολλά αγαθά. Ο Ιησούς, κοιτάζοντας γύρω του, είπε στους μαθητές του: «Πόσο δύσκολο είναι για όσους έχουν πλούτη να εισέλθουν στη βασιλεία του Θεού!». Οι μαθητές ενοχλήθηκαν από τα λόγια του. αλλά ο Ιησούς συνέχισε και τους είπε: «Παιδιά, πόσο δύσκολο είναι να μπεις στη βασιλεία του Θεού! Είναι ευκολότερο να περάσει μια καμήλα από την τρύπα της βελόνας παρά ένας πλούσιος να μπει στη βασιλεία του Θεού». Αυτοί, ακόμη πιο έκπληκτοι, έλεγαν μεταξύ τους: «Και ποιος μπορεί να σωθεί;». Αλλά ο Ιησούς, κοιτώντας τους κατά πρόσωπο, είπε: «Αδύνατον για τους ανθρώπους, αλλά όχι για τον Θεό! Γιατί όλα είναι δυνατά με τον Θεό».

Ο σχολιασμός του Ευαγγελίου από τον Μονσινιόρ Vincenzo Paglia

Αυτή η ευαγγελική περικοπή είναι μεταξύ εκείνων που έχουν σημαδέψει περισσότερο τη ζωή πολλών ανδρών και γυναικών που έχουν αρχίσει να ακολουθούν τον Ιησού.Είναι μια λέξη που αντηχεί έντονα και στη γενιά μας. Υπάρχουν πολλοί άνθρωποι που «τρέχουν» προς κάποιον που μπορεί να δώσει ευτυχία ή που ξέρει πώς να δείξει το δρόμο. Και είναι συχνά ένας αγώνας που τελειώνει στην έρημο ή, χειρότερα, στον πάτο των χαράδρων. Ο άνθρωπος για τον οποίο μιλάει το Ευαγγέλιο τερματίζει αυτή τη φυλή γονατίζοντας μπροστά στον Ιησού και τον αποκαλεί «καλό». αλλά ο Ιησούς τον διορθώνει: «Γιατί με λες καλό; Κανείς δεν είναι καλός παρά μόνο ο Θεός». Με αυτή την απάντηση, που μπορεί να μας φαίνεται υπερβολική, ο Ιησούς γελοιοποιεί τον ισχυρισμό ότι όλοι πρέπει να αισθανόμαστε καλά στη συνείδηση, για να νιώθουμε καλά. Στην πραγματικότητα είναι μια δικαιολογία για να μην αλλάξεις την καρδιά και τη ζωή σου. Ο Φαρισαίος ένιωθε επίσης καλά και καλά όταν πήγε να προσευχηθεί στο ναό, αλλά πήγε σπίτι καθώς έφτασε, χωρίς να τον συγχωρούσε ο Θεός. Αυτός ο άνθρωπος, στην πραγματικότητα, είχε τηρήσει τις εντολές. Και μπορούσε να νιώθει καλά. Αλλά το πρόβλημα του πιστού δεν είναι να νιώθει καλά, αλλά μάλλον να ακολουθεί τον Κύριο με ταπεινοφροσύνη και απόφαση. Καθημερινά ο Ιησούς συνεχίζει να «προσηλώνει το βλέμμα του με αγάπη» πάνω μας για να μην συγκρατούμε τα πολλά πλούτη που έχουμε συσσωρεύσει, τα οποία επίσης βαραίνουν τη ζωή μας και επιβραδύνουν την παρακολούθηση του Ευαγγελίου. Αυτός ο άντρας, επιλέγοντας για τα πλούτη του, έφυγε λυπημένος. Στην πραγματικότητα, η θλίψη είναι συχνά συνέπεια εγωισμού. Η αληθινή κλήση του μαθητή είναι να ακολουθεί τον Ιησού, να τον ακολουθεί και να ζει όπως ζει. Και για να τον ακολουθήσουμε η ζωή μας δεν μπορεί να συνδεθεί με άλλα πλούτη.

Uza ulicho nacho na unifuate

Injili (Mk 10,17-27)

Wakati huo, Yesu alipokuwa akitembea njiani, mtu mmoja alikimbia kumlaki na, akapiga magoti mbele yake, akamuuliza: “Mwalimu Mwema, nifanye nini ili niurithi uzima wa milele?”. Yesu akamwambia: “Kwa nini unaniita mwema? Hakuna aliye mwema isipokuwa Mungu peke yake. Unazijua amri: "Usiue, usizini, usiibe, usishuhudie uongo, usidanganye, waheshimu baba yako na mama yako". Kisha akamwambia, "Bwana, nimeyazingatia haya yote tangu ujana wangu." Kisha Yesu akamkazia macho, akampenda na kumwambia: «Umepungukiwa na kitu kimoja tu: enenda, ukauze ulivyo navyo, uwape maskini, nawe utakuwa na hazina mbinguni; Na Njoo! Nifuate!". Lakini kwa maneno hayo uso wake ukawa giza, akaenda zake akiwa na huzuni; kwa kweli alikuwa na mali nyingi. Yesu akatazama huku na huku, akawaambia wanafunzi wake: “Jinsi gani ilivyo vigumu kwa wenye mali kuingia katika ufalme wa Mungu!” Wanafunzi walichanganyikiwa na maneno yake; lakini Yesu akaendelea na kuwaambia: “Watoto, jinsi ilivyo vigumu kuingia katika ufalme wa Mungu! Ni rahisi zaidi ngamia kupita katika tundu la sindano kuliko tajiri kuingia katika ufalme wa Mungu." Walishangaa zaidi, wakaambiana: "Na ni nani anayeweza kuokolewa?". Lakini Yesu, akiwatazama usoni, akasema: “Haiwezekani kwa wanadamu, lakini si kwa Mungu! Maana yote yanawezekana kwa Mungu."

Ufafanuzi juu ya Injili na Monsinyo Vincenzo Paglia

Kifungu hiki cha kiinjili ni kati ya yale ambayo yameweka alama katika maisha ya wanaume na wanawake wengi ambao wameanza kumfuata Yesu.Ni neno ambalo linagusa sana kizazi chetu pia. Kuna watu wengi ambao "hukimbia" kuelekea mtu ambaye anaweza kutoa furaha au ambaye anajua jinsi ya kuonyesha njia. Na mara nyingi ni mbio zinazoishia jangwani au, mbaya zaidi, chini ya mifereji ya maji. Mtu ambaye Injili inamzungumzia anamaliza mbio hizo kwa kupiga magoti mbele ya Yesu.Anamwita “mwema”; lakini Yesu anamsahihisha: «Kwa nini waniita mwema? Hakuna aliye mwema isipokuwa Mungu peke yake." Kwa jibu hili, ambalo linaweza kuonekana kutiliwa chumvi kwetu, Yesu anadhihaki dai la kwamba sote tunapaswa kujisikia vizuri katika dhamiri, ili kujisikia vizuri. Kwa kweli ni kisingizio cha kutobadilisha moyo na maisha yako. Mfarisayo pia alijisikia vizuri na sawa alipoenda kusali hekaluni, lakini alienda nyumbani alipofika, bila kusamehewa na Mungu.Mtu huyo, kwa kweli, alikuwa amezishika amri. Na aliweza kujisikia vizuri. Lakini tatizo la mwamini si kujisikia sawa, bali ni kumfuata Bwana kwa unyenyekevu na uamuzi. Kila siku Yesu anaendelea “kukaza macho yake kwa upendo” kwetu ili tusizuie utajiri mwingi tuliojilimbikizia, ambao pia unalemea maisha yetu na kupunguza kasi ya kuifuata Injili. Mtu huyo, akichagua kwa utajiri wake, akaenda kwa huzuni. Huzuni kwa kweli mara nyingi ni matokeo ya ubinafsi. Wito wa kweli wa mfuasi ni kumfuata Yesu, kumfuata na kuishi jinsi aishivyo. Na kumfuata maisha yetu hayawezi kuunganishwa na utajiri mwingine.

Bán những gì bạn có và theo dõi tôi

Tin Mừng (Mc 10,17-27)

Khi ấy, Chúa Giêsu đang đi trên đường, có một người chạy đến quỳ trước mặt Người và hỏi: “Thưa Thầy nhân lành, tôi phải làm gì để được hưởng sự sống đời đời?”. Chúa Giêsu nói với anh ta: «Tại sao bạn gọi tôi là nhân lành? Không ai tốt lành ngoại trừ một mình Thiên Chúa. Các bạn biết các điều răn: “Chớ giết người, chớ ngoại tình, chớ trộm cắp, chớ làm chứng gian, chớ làm hại ai, hãy hiếu kính cha mẹ”. Sau đó anh ta nói với anh ta, "Thưa Thầy, tôi đã quan sát tất cả những điều này từ khi còn trẻ." Khi ấy, Chúa Giêsu nhìn thẳng vào anh, yêu mến anh và nói với anh: “Anh chỉ thiếu một điều: hãy đi bán những gì anh có mà bố thí cho người nghèo, thì anh sẽ được một kho tàng trên trời; Và đến! Theo tôi!". Nhưng khi nghe những lời này, mặt anh ta tối sầm lại và buồn bã bỏ đi; thực tế là ông ấy sở hữu nhiều hàng hóa. Chúa Giêsu nhìn quanh rồi nói với các môn đệ: “Người giàu vào Nước Thiên Chúa thật khó biết bao!”. Các đệ tử bối rối trước lời nói của ngài; nhưng Chúa Giêsu tiếp tục nói với các ông: “Các con ơi, vào được Nước Thiên Chúa thật khó biết bao! Con lạc đà chui qua lỗ kim còn dễ hơn người giàu vào Nước Thiên Chúa”. Họ càng ngạc nhiên hơn và nói với nhau: "Ai có thể được cứu?". Nhưng Chúa Giêsu nhìn thẳng vào mặt họ và nói: “Con người không thể làm được, nhưng Thiên Chúa thì không! Bởi vì mọi thứ đều có thể với Chúa.”

Chú giải Tin Mừng của Đức ông Vincenzo Paglia

Đoạn Tin Mừng này là một trong những đoạn đã ghi dấu ấn nhất trong cuộc đời của nhiều người nam nữ đã bắt đầu theo Chúa Giêsu, và đó là một lời có tiếng vang mạnh mẽ đối với thế hệ chúng ta. Có nhiều người “chạy” về phía người có thể cho đi hạnh phúc hoặc biết chỉ đường. Và nó thường là một cuộc đua kết thúc ở sa mạc hoặc tệ hơn là ở đáy khe núi. Người mà Tin Mừng nói đến đã kết thúc cuộc chạy đua đó bằng cách quỳ gối trước Chúa Giêsu, Người gọi Người là “người tốt lành”; nhưng Chúa Giêsu sửa anh ta: «Tại sao anh gọi tôi là nhân lành? Không ai tốt lành ngoại trừ một mình Thiên Chúa.” Với câu trả lời này, có vẻ như quá đáng đối với chúng ta, Chúa Giêsu chế nhạo tuyên bố rằng tất cả chúng ta phải cảm thấy hài lòng trong lương tâm, để cảm thấy hài lòng. Thực ra đó là một cái cớ để không thay đổi trái tim và cuộc sống của bạn. Người Pha-ri-si cũng thấy thoải mái và ổn khi đến đền thờ cầu nguyện, nhưng khi đến nơi thì về nhà, không được Chúa tha thứ, thực tế là người đó đã giữ các điều răn. Và anh ấy có thể cảm thấy tốt. Nhưng vấn đề của người tín hữu không phải là cảm thấy ổn, mà là theo Chúa với lòng khiêm nhường và quyết tâm. Mỗi ngày Chúa Giêsu tiếp tục “đắm mình với ánh mắt yêu thương” đối với chúng ta để chúng ta không giữ lại biết bao của cải mà chúng ta đã tích lũy được, vốn cũng đè nặng lên cuộc sống của chúng ta và làm chậm lại việc đi theo Tin Mừng. Người đàn ông đó, đang lựa chọn sự giàu có của mình, đã buồn bã ra đi. Trên thực tế, nỗi buồn thường là hậu quả của sự ích kỷ. Ơn gọi thực sự của người môn đệ là đi theo Chúa Giêsu, theo Người và sống như Người đang sống. Và để theo Ngài, cuộc sống của chúng ta không thể bị ràng buộc bởi những sự giàu có khác.

നിനക്കുള്ളത് വിറ്റ് എന്നെ അനുഗമിക്കുക

സുവിശേഷം (Mk 10,17-27)

ആ സമയത്ത്, യേശു വഴിയിലൂടെ നടക്കുമ്പോൾ, ഒരാൾ ഓടിവന്ന് അവനെ എതിരേറ്റു, അവന്റെ മുമ്പിൽ മുട്ടുകുത്തി നിന്ന് ചോദിച്ചു: "നല്ല ഗുരോ, നിത്യജീവൻ അവകാശമാക്കാൻ ഞാൻ എന്താണ് ചെയ്യേണ്ടത്?". യേശു അവനോടു പറഞ്ഞു: നീ എന്നെ നല്ലവനെന്നു വിളിക്കുന്നത് എന്തിനാണ്? ദൈവം മാത്രമല്ലാതെ ആരും നല്ലവരല്ല. കൽപ്പനകൾ നിങ്ങൾക്കറിയാം: "കൊല്ലരുത്, വ്യഭിചാരം ചെയ്യരുത്, മോഷ്ടിക്കരുത്, കള്ളസാക്ഷ്യം പറയരുത്, വഞ്ചിക്കരുത്, നിങ്ങളുടെ പിതാവിനെയും അമ്മയെയും ബഹുമാനിക്കരുത്". അവൻ അവനോടു പറഞ്ഞു: ഗുരോ, ഇതെല്ലാം ഞാൻ ചെറുപ്പം മുതലേ ആചരിക്കുന്നു. അപ്പോൾ യേശു അവന്റെ മേൽ നോട്ടം ഉറപ്പിച്ചു, അവനെ സ്നേഹിച്ചു അവനോടു പറഞ്ഞു: "നിനക്ക് ഒന്നു മാത്രമേ കുറവുള്ളൂ: പോയി നിനക്കുള്ളത് വിറ്റ് ദരിദ്രർക്ക് കൊടുക്കുക, എന്നാൽ സ്വർഗ്ഗത്തിൽ നിനക്കു നിധി ഉണ്ടാകും; ഒപ്പം വരൂ! എന്നെ പിന്തുടരുക!". എന്നാൽ ഈ വാക്കുകളിൽ അവന്റെ മുഖം ഇരുണ്ടുപോയി, അവൻ ദുഃഖിതനായി പോയി; വാസ്തവത്തിൽ അയാൾക്ക് ധാരാളം സാധനങ്ങൾ ഉണ്ടായിരുന്നു. യേശു ചുറ്റും നോക്കി തന്റെ ശിഷ്യന്മാരോട് പറഞ്ഞു: "സമ്പത്തുള്ളവർക്ക് ദൈവരാജ്യത്തിൽ പ്രവേശിക്കുന്നത് എത്ര ബുദ്ധിമുട്ടാണ്!". അവന്റെ വാക്കുകൾ കേട്ട് ശിഷ്യന്മാർ അസ്വസ്ഥരായി; എന്നാൽ യേശു തുടർന്നു അവരോടു പറഞ്ഞു: “കുട്ടികളേ, ദൈവരാജ്യത്തിൽ പ്രവേശിക്കുന്നത് എത്ര ബുദ്ധിമുട്ടാണ്! ഒരു ധനികന് ദൈവരാജ്യത്തിൽ പ്രവേശിക്കുന്നതിനേക്കാൾ എളുപ്പം ഒട്ടകം സൂചിക്കുഴയിലൂടെ കടക്കുന്നതാണ്." അവർ, കൂടുതൽ ആശ്ചര്യപ്പെട്ടു, പരസ്പരം പറഞ്ഞു: "ആരാണ് രക്ഷിക്കപ്പെടുക?". എന്നാൽ യേശു അവരുടെ മുഖത്തേക്ക് നോക്കി പറഞ്ഞു: "മനുഷ്യർക്ക് അസാധ്യമാണ്, പക്ഷേ ദൈവത്തിനല്ല! കാരണം ദൈവത്തിന് എല്ലാം സാധ്യമാണ്."

മോൺസിഞ്ഞോർ വിൻസെൻസോ പഗ്ലിയയുടെ സുവിശേഷത്തെക്കുറിച്ചുള്ള വ്യാഖ്യാനം

യേശുവിനെ അനുഗമിക്കാൻ തുടങ്ങിയ അനേകം സ്ത്രീപുരുഷന്മാരുടെ ജീവിതത്തെ ഏറ്റവും കൂടുതൽ അടയാളപ്പെടുത്തിയിട്ടുള്ളവയിൽ ഒന്നാണ് ഈ സുവിശേഷഭാഗം.നമ്മുടെ തലമുറയിലും ശക്തമായി പ്രതിധ്വനിക്കുന്ന വചനമാണിത്. സന്തോഷം നൽകാൻ കഴിയുന്ന അല്ലെങ്കിൽ വഴി കാണിക്കാൻ അറിയുന്ന ഒരാളുടെ നേരെ "ഓടുന്ന" ധാരാളം ആളുകൾ ഉണ്ട്. അത് പലപ്പോഴും മരുഭൂമിയിലോ അതിലും മോശമായതോ മലയിടുക്കുകളുടെ അടിത്തട്ടിലോ അവസാനിക്കുന്ന ഒരു ഓട്ടമാണ്. സുവിശേഷം പറയുന്ന മനുഷ്യൻ യേശുവിന്റെ മുമ്പിൽ മുട്ടുകുത്തി ആ ഓട്ടം അവസാനിപ്പിക്കുന്നു, അവൻ അവനെ "നല്ലവൻ" എന്ന് വിളിക്കുന്നു; എന്നാൽ യേശു അവനെ തിരുത്തുന്നു: "എന്തുകൊണ്ടാണ് നിങ്ങൾ എന്നെ നല്ലവൻ എന്ന് വിളിക്കുന്നത്? ദൈവമല്ലാതെ ആരും നല്ലവരല്ല." നമുക്ക് അതിശയോക്തിപരമായി തോന്നിയേക്കാവുന്ന ഈ ഉത്തരത്തിലൂടെ, നമുക്കെല്ലാവർക്കും മനസ്സാക്ഷിയിൽ സുഖം തോന്നണം, സുഖം അനുഭവിക്കണം എന്ന വാദത്തെ യേശു പരിഹസിക്കുന്നു. സത്യത്തിൽ ഇത് നിങ്ങളുടെ ഹൃദയത്തെയും ജീവിതത്തെയും മാറ്റാതിരിക്കാനുള്ള ഒരു ഒഴികഴിവാണ്. ദൈവാലയത്തിൽ പ്രാർത്ഥിക്കാൻ പോയപ്പോൾ പരീശനും സുഖവും സുഖവും തോന്നി, എന്നാൽ ദൈവം ക്ഷമിച്ചില്ല, അവൻ വന്നതുപോലെ വീട്ടിലേക്ക് പോയി, ആ മനുഷ്യൻ, വാസ്തവത്തിൽ, കൽപ്പനകൾ പാലിച്ചു. അവനു സുഖം തോന്നുകയും ചെയ്തു. എന്നാൽ വിശ്വാസിയുടെ പ്രശ്നം ശരിയല്ല, മറിച്ച് വിനയത്തോടെയും തീരുമാനത്തോടെയും കർത്താവിനെ അനുഗമിക്കുന്നതാണ്. നമ്മുടെ ജീവിതത്തെ ഭാരപ്പെടുത്തുകയും സുവിശേഷം പിന്തുടരുന്നതിനെ മന്ദഗതിയിലാക്കുകയും ചെയ്യുന്ന, നാം സ്വരൂപിച്ചിട്ടുള്ള അനേകം സമ്പത്തുകൾ നാം തടഞ്ഞുവെക്കാതിരിക്കാൻ, എല്ലാ ദിവസവും യേശു നമ്മിൽ "സ്നേഹത്തോടെ തന്റെ നോട്ടം ഉറപ്പിക്കുന്നത്" തുടരുന്നു. ആ മനുഷ്യൻ തന്റെ ധനം തിരഞ്ഞെടുത്ത് സങ്കടത്തോടെ പോയി. ദുഃഖം പലപ്പോഴും സ്വാർത്ഥതയുടെ അനന്തരഫലമാണ്. യേശുവിനെ അനുഗമിക്കുക, അവനെ അനുഗമിക്കുക, അവൻ ജീവിക്കുന്നതുപോലെ ജീവിക്കുക എന്നതാണ് ശിഷ്യന്റെ യഥാർത്ഥ തൊഴിൽ. അവനെ അനുഗമിക്കാൻ നമ്മുടെ ജീവിതം മറ്റ് സമ്പത്തുമായി ബന്ധിപ്പിക്കാനാവില്ല.

rere ihe i nwere soro m

Oziọma (Mk 10:17-27)

N’oge ahụ, ka Jizọs na-aga n’okporo ụzọ, otu nwoke gbara ọsọ gaa izute ya ma gbuo ikpere n’ala n’ihu ya, jụọ ya, sị: “Ezi Onye Ozizi, gịnị ka m ga-eme ka m wee keta ndụ ebighị ebi?”. Jizọs sịrị ya: “Gịnị mere i ji akpọ m ezi mmadụ? Ọ dịghị onye dị mma ma e wezụga Chineke naanị. Ị ma ihe ndị e nyere n’iwu: “Egbula mmadụ, Akwala iko, ezula ohi, agbala akaebe ụgha, erigbula, sọpụrụ nna gị na nne gị.” O we si ya, Onye-nwe-ayi, edebewom ihe ndia nile site na nwata. Mgbe ahụ, Jizọs legidere ya anya, hụrụ ya n'anya wee sị ya: "Ị na-akpa naanị otu ihe: gaa, ree ihe i nwere nye ndị ogbenye, na ị ga-enwe akụ n'eluigwe; Na bịa! Soro m!". Ma n’okwu ndị a, iru ya gbara ọchịchịrị wee pụọ na mwute; n'ezie o nwere ọtụtụ ngwongwo. Jizọs legharịrị anya gburugburu wee sị ndị na-eso ụzọ ya: “Lee ka o si esiri ndị nwere akụ̀ ike ịba n’alaeze Chineke!” Okwu-Ya juru ndi nēso uzọ-Ya anya; ma Jizọs gara n’ihu wee sị ha: “Ụmụntakịrị, lee ka o si sie ike ịbanye n’alaeze Chineke! Ọ dịịrị kamel nfe isi n’anya agịga gabiga karịa ka ọgaranya baa n’alaeze Chineke.” Ha, ọbụna ihe ijuanya, sị ibe ha: "Na onye nwere ike ịzọpụta?". Ma Jizọs, na-ele ha na ihu, kwuru, sị: «Ọ gaghị ekwe omume na mmadụ, ma ọ bụghị na Chineke! N'ihi na ihe niile kwere omume n'ebe Chineke nọ."

Nkọwa nke Oziọma nke Monsignor Vincenzo Paglia

Akụkụ Akwụkwọ Nsọ a so na ndị kacha mara ndụ ọtụtụ ndị ikom na ndị inyom malitere iso Jizọs.Ọ bụ okwu na-erukwa ọgbọ anyị anya. Enwere ọtụtụ ndị na-agba ọsọ n'ebe onye nwere ike inye obi ụtọ ma ọ bụ onye maara otú e si egosi ụzọ. Ọ na-abụkarịkwa ịgba ọsọ na-akwụsị n'ọzara ma ọ bụ nke ka njọ, n'ala ala ndagwurugwu. Nwoke ahụ Oziọma ahụ na-ekwu maka njedebe agbụrụ ahụ site n'ịgbu ikpere n'ala n'ihu Jizọs, ọ kpọrọ ya "ezigbo"; ma Jizọs gbaziri ya: “Gịnị mere i ji akpọ m ezi mmadụ? Ọ dịghị onye dị mma ma e wezụga naanị Chineke.” Site na azịza a, nke nwere ike iyi ka a na-ekwubiga okwu ókè n'anya anyị, Jizọs na-akwa emo nzọrọ ahụ bụ́ na anyị nile aghaghị inwe mmetụta dị mma na akọ na uche, na-enwe mmetụta dị mma. N'ezie ọ bụ ihe ngọpụ ịghara ịgbanwe obi gị na ndụ gị. Obi dị onye Farisii ahụ mma ma ọ gaara ikpe ekpere n’ụlọ nsọ, ma ọ lawara n’ụlọ ka ọ bịarutere, Chineke gbagharaghị ya, n’ezie, nwoke ahụ debere ihe ndị e nyere n’iwu. Ọ pụkwara ịdị ya mma. Mana nsogbu nke onye kwere ekwe abụghị ịdị mma, kama na-eso Onyenwe anyị jiri obi umeala na mkpebi. Kwa ụbọchị, Jizọs na-aga n'ihu na-eji ịhụnanya lekwasị anyị anya ka anyị ghara ijide ọtụtụ akụ na ụba anyị kpakọbara, bụ́ ndị na-anyịgbu ndụ anyị, na-emekwa ka ozi ọma kwụsịlata. Nwoke ahu, nke rọputara n'ihi àkù-ya, we la n'iru-uju. N'ezie, mwute na-abụkarị ihe na-akpata ịchọ ọdịmma onwe onye nanị. Ezi ọrụ nke onye na-eso ụzọ bụ iso Jizọs, iso ya na ibi ndụ dị ka ọ dị ndụ. Na ịgbaso ya, ndụ anyị enweghị ike ijikọ akụ na ụba ọzọ.