Vangelo (Lc 11,14-23)

In quel tempo, Gesù stava scacciando un demonio che era muto. Uscito il demonio, il muto cominciò a parlare e le folle furono prese da stupore. Ma alcuni dissero: «È per mezzo di Beelzebùl, capo dei demòni, che egli scaccia i demòni». Altri poi, per metterlo alla prova, gli domandavano un segno dal cielo. Egli, conoscendo le loro intenzioni, disse: «Ogni regno diviso in se stesso va in rovina e una casa cade sull’altra. Ora, se anche satana è diviso in se stesso, come potrà stare in piedi il suo regno? Voi dite che io scaccio i demòni per mezzo di Beelzebùl. Ma se io scaccio i demòni per mezzo di Beelzebùl, i vostri figli per mezzo di chi li scacciano? Per questo saranno loro i vostri giudici. Se invece io scaccio i demòni con il dito di Dio, allora è giunto a voi il regno di Dio. Quando un uomo forte, bene armato, fa la guardia al suo palazzo, ciò che possiede è al sicuro. Ma se arriva uno più forte di lui e lo vince, gli strappa via le armi nelle quali confidava e ne spartisce il bottino. Chi non è con me è contro di me, e chi non raccoglie con me, disperde».

Il commento al Vangelo a cura di Monsignor Vincenzo Paglia

Gesù aveva appena liberato un uomo posseduto da un demonio “muto”. Impedire la parola significa rafforzare o comunque rendere più dura la solitudine di chi ne è colpito. La comunicazione attraverso la parola è uno dei cardini della vita umana. Per questo, quando quest’uomo venne liberato dal demonio e poté parlare, esplose la meraviglia della gente. Ma lo spirito del male non si arrese, semmai rafforzò la sua resistenza e la sua opposizione a Gesù e al Vangelo. L’intera vicenda di Gesù, e dei suoi discepoli di ogni tempo, è una storia di opposizione e di lotta contro il male. In questo caso si è trattato di liberare quell’uomo dal mutismo, dalla incapacità di comunicare con gli altri. Come non pensare alla triste condizione di tanta parte dell’umanità incapace di capirsi, di comprendersi, di comunicare? Se da una parte oggi è sempre più facile scambiarsi notizie e conoscerle in tempo reale, non per questo però è facile comunicare realmente tra persone, tra etnie, tra popoli, tra nazioni. La globalizzazione ha avvicinato i popoli, ma non li ha resi più fratelli tra loro. Spesso, infatti, si alzano muri di incomunicabilità e crescono quindi tensioni e conflitti, talora drammatici. Il principe del male opera perché la divisione e l’inimicizia si allarghino. Il Vangelo, da parte sua, continua ad invitare i discepoli ad essere attenti e vigilanti, a non rinchiudersi nei loro recinti, per non lasciare campo libero al demone della incomunicabilità. Non sono infrequenti le accuse e le calunnie contro Gesù e gli stessi discepoli. Era quel che facevano i farisei. Ma Gesù continua ad esortare a guardare i frutti della sua missione e, possiamo aggiungere, anche quelli dei discepoli e della Chiesa nel corso dei secoli. Sono queste opere di amore a testimoniare la presenza del “dito di Dio” nella storia. Gesù è la presenza stessa di Dio nella storia. È lui l’uomo “più forte” del “forte” maligno che entra nella casa, lo vince e lo disarma. La casa di cui parla il brano evangelico è il cuore di ciascuno, è la comunità cristiana, ove l’amore è più forte del male. E chiunque è cieco di fronte a questo amore, di fatto si pone dalla parte del nemico e comunque ne diventa servo sciocco. Per questo Gesù afferma con intransigenza: “Chi non è con me è contro di me, e chi non raccoglie con me, disperde”. È necessario però vigilare. La lotta contro il male ci accompagnerà per tutta la vita. È in questo senso che qualcuno parla del cristianesimo “agonico”, ossia in continuo stato di lotta. Lo “spirito impuro”, dice Gesù, anche se uscito cercherà di rientrare. Drammatico è l’esito di chi lascia che il male rientri nei cuori per la pigrizia e la preoccupazione per le cose vane. Questa volta, aggiunge Gesù, entreranno nel cuore “altri sette spiriti”. E la condizione nuova sarà peggiore della prima

Controversy over an exorcism

Gospel (Lk 11,14-23)

At that time, Jesus was casting out a demon who was mute. Once the devil came out, the dumb man began to speak and the crowds were struck by amazement. But some said: "It is through Beelzebul, the ruler of the demons, that he casts out demons." Others then, to test him, asked him for a sign from heaven. He, knowing their intentions, said: «Every kingdom divided against itself falls into ruin and one house falls on another. Now, if Satan is also divided within himself, how will his kingdom be able to stand? You say that I cast out demons through Beelzebul. But if I cast out demons by Beelzebul, who do your children cast them out by? For this reason they will be your judges. But if I cast out demons with the finger of God, then the kingdom of God has come to you. When a strong, well-armed man guards his palace, what he possesses is safe. But if someone stronger than him comes and defeats him, he snatches away the weapons he trusted in and divides the spoils. Whoever is not with me is against me, and whoever does not gather with me, he scatters."

The commentary on the Gospel by Monsignor Vincenzo Paglia

Jesus had just freed a man possessed by a "mute" demon. Preventing speech means strengthening or at least making the loneliness of those affected harder. Communication through words is one of the cornerstones of human life. For this reason, when this man was freed from the devil and was able to speak, people's wonder exploded. But the spirit of evil did not give up, if anything it strengthened its resistance and opposition to Jesus and the Gospel. The entire story of Jesus, and of his disciples of all times, is a story of opposition and fight against evil. In this case it was a question of freeing that man from mutism, from the inability to communicate with others. How can we not think of the sad condition of so much of humanity incapable of understanding each other, of communicating? While today it is increasingly easier to exchange news and learn about it in real time, this does not mean that it is easy to actually communicate between people, between ethnic groups, between peoples, between nations. Globalization has brought people closer together, but has not made them more brothers. Often, in fact, walls of incommunicability are raised and tensions and conflicts, sometimes dramatic, therefore grow. The prince of evil works so that division and enmity widen. The Gospel, for his part, continues to invite the disciples to be attentive and vigilant, not to lock themselves in their enclosures, so as not to leave the field open to the demon of incommunicability. Accusations and slander against Jesus and the disciples themselves are not uncommon. That's what the Pharisees did. But Jesus continues to exhort us to look at the fruits of his mission and, we can add, also those of the disciples and of the Church over the centuries. It is these works of love that testify to the presence of the "finger of God" in history. Jesus is the very presence of God in history. He is the "stronger" man than the "strong" evil one who enters the house, defeats him and disarms him. The house of which the Gospel passage speaks is the heart of each one, it is the Christian community, where love is stronger than evil. And anyone who is blind to this love actually takes the side of the enemy and in any case becomes his foolish servant. For this reason Jesus states with intransigence: "Whoever is not with me is against me, and whoever does not gather with me scatters". However, it is necessary to be vigilant. The fight against evil will accompany us throughout our lives. It is in this sense that someone speaks of "agonic" Christianity, that is, in a continuous state of struggle. The "impure spirit", says Jesus, even if he goes out he will try to come back. Dramatic is the outcome of those who allow evil to enter their hearts through laziness and worry about vain things. This time, Jesus adds, "seven other spirits" will enter the heart. And the new condition will be worse than the first

Controversia sobre un esorcismo

Evangelio (Lc 11,14-23)

En aquel tiempo Jesús estaba expulsando a un demonio que era mudo. Una vez que salió el diablo, el mudo comenzó a hablar y la multitud quedó asombrada. Pero algunos decían: "Por medio de Beelzebul, el gobernante de los demonios, expulsa los demonios". Otros entonces, para ponerlo a prueba, le pidieron una señal del cielo. Él, conociendo sus intenciones, dijo: «Todo reino dividido contra sí mismo cae en ruina y una casa cae sobre otra. Ahora bien, si Satanás también está dividido dentro de sí mismo, ¿cómo podrá mantenerse en pie su reino? Tú dices que por Beelzebul expulso los demonios. Pero si yo expulso los demonios por Beelzebul, ¿por quién los expulsan vuestros hijos? Por eso ellos serán vuestros jueces. Mas si yo echo fuera los demonios con el dedo de Dios, entonces el reino de Dios ha llegado a vosotros. Cuando un hombre fuerte y bien armado guarda su palacio, lo que posee está seguro. Pero si viene alguien más fuerte que él y lo vence, le arrebata las armas en las que confiaba y se reparte el botín. El que no está conmigo, está contra mí, y el que conmigo no recoge, desparrama."

El comentario al Evangelio de monseñor Vincenzo Paglia

Jesús acababa de liberar a un hombre poseído por un demonio "mudo". Impedir el habla significa reforzar o al menos agravar la soledad de los afectados. La comunicación a través de las palabras es una de las piedras angulares de la vida humana. Por eso, cuando este hombre fue liberado del diablo y pudo hablar, el asombro de la gente explotó. Pero el espíritu del mal no se rindió, al contrario reforzó su resistencia y oposición a Jesús y al Evangelio. Toda la historia de Jesús, y de sus discípulos de todos los tiempos, es una historia de oposición y lucha contra el mal. En este caso se trataba de liberar a ese hombre del mutismo, de la incapacidad de comunicarse con los demás. ¿Cómo no pensar en la triste condición de tanta humanidad incapaz de entenderse, de comunicarse? Si bien hoy en día es cada vez más fácil intercambiar noticias y conocerlas en tiempo real, esto no significa que sea realmente fácil comunicarse entre personas, entre grupos étnicos, entre pueblos, entre naciones. La globalización ha acercado a las personas, pero no las ha hecho más hermanos. De hecho, a menudo se levantan muros de incomunicabilidad y, por tanto, aumentan las tensiones y los conflictos, a veces dramáticos. El príncipe del mal obra para que la división y la enemistad se amplíen. El Evangelio, por su parte, sigue invitando a los discípulos a estar atentos y vigilantes, a no encerrarse en sus encierros, para no dejar el campo abierto al demonio de la incomunicabilidad. Las acusaciones y calumnias contra Jesús y los propios discípulos no son infrecuentes. Eso es lo que hicieron los fariseos. Pero Jesús sigue exhortándonos a mirar los frutos de su misión y, podemos añadir, también los de los discípulos y de la Iglesia a lo largo de los siglos. Son estas obras de amor las que testimonian la presencia del "dedo de Dios" en la historia. Jesús es la presencia misma de Dios en la historia. Es el hombre "más fuerte" que el maligno "fuerte" que entra en la casa, lo vence y lo desarma. La casa de la que habla el pasaje evangélico es el corazón de cada uno, es la comunidad cristiana, donde el amor es más fuerte que el mal. Y quien es ciego a este amor, en realidad se pone del lado del enemigo y, en cualquier caso, se convierte en su necio sirviente. Por eso Jesús afirma con intransigencia: "El que no está conmigo, está contra mí, y el que conmigo no recoge, desparrama". Sin embargo, es necesario estar atento. La lucha contra el mal nos acompañará durante toda nuestra vida. En este sentido se habla de cristianismo "agónico", es decir, en continuo estado de lucha. El "espíritu impuro", dice Jesús, intentará volver aunque haya salido. Dramático es el resultado de aquellos que permiten que el mal entre en sus corazones a través de la pereza y la preocupación por cosas vanas. Esta vez, añade Jesús, "otros siete espíritus" entrarán en el corazón. Y la nueva condición será peor que la primera.

Évangile (Lc 11,14-23)

A cette époque, Jésus chassait un démon muet. Une fois le diable sorti, le muet se mit à parler et la foule fut frappée d'étonnement. Mais certains disaient : « C'est par Béelzébul, le chef des démons, qu'il chasse les démons. » D'autres alors, pour l'éprouver, lui demandèrent un signe du ciel. Connaissant leurs intentions, il dit : « Tout royaume divisé contre lui-même tombe en ruine et une maison tombe sur une autre. Maintenant, si Satan est également divisé en lui-même, comment son royaume pourra-t-il survivre ? Vous dites que j'ai chassé les démons par Belzébul. Mais si je chasse les démons par Béelzébul, par qui vos enfants les chassent-ils ? C'est pour cette raison qu'ils seront vos juges. Mais si je chasse les démons avec le doigt de Dieu, alors le royaume de Dieu est venu à vous : quand un homme fort et bien armé garde son palais, ce qu'il possède est en sécurité. Mais si quelqu'un de plus fort que lui vient et le bat, il lui enlève les armes en lesquelles il avait confiance et partage le butin. Celui qui n'est pas avec moi est contre moi, et celui qui ne rassemble pas avec moi disperse.

Le commentaire de l'Évangile de Mgr Vincenzo Paglia

Jésus venait de libérer un homme possédé par un démon « muet ». Empêcher la parole, c’est renforcer ou du moins rendre plus difficile la solitude des personnes concernées. La communication par les mots est l'une des pierres angulaires de la vie humaine. C'est pour cette raison que lorsque cet homme fut libéré du diable et fut capable de parler, l'émerveillement des gens explosa. Mais l’esprit du mal n’a pas abandonné, il a plutôt renforcé sa résistance et son opposition à Jésus et à l’Évangile. Toute l’histoire de Jésus et de ses disciples de tous les temps est une histoire d’opposition et de lutte contre le mal. Il s'agissait ici de libérer cet homme du mutisme, de l'incapacité de communiquer avec les autres. Comment ne pas penser à la triste condition d’une grande partie de l’humanité incapable de se comprendre, de communiquer ? S'il est aujourd'hui de plus en plus facile d'échanger des informations et de s'en informer en temps réel, cela ne signifie pas qu'il soit réellement facile de communiquer entre les personnes, entre les groupes ethniques, entre les peuples, entre les nations. La mondialisation a rapproché les peuples, mais ne les a pas rendus plus frères. Souvent, en effet, des murs d’incommunicabilité s’élèvent et les tensions et les conflits, parfois dramatiques, s’accroissent donc. Le prince du mal œuvre de manière à accroître la division et l’inimitié. L'Évangile, quant à lui, continue d'inviter les disciples à être attentifs et vigilants, à ne pas s'enfermer dans leurs enclos, pour ne pas laisser le champ libre au démon de l'incommunicabilité. Les accusations et les calomnies contre Jésus et les disciples eux-mêmes ne sont pas rares. C'est ce que faisaient les pharisiens. Mais Jésus continue de nous exhorter à regarder les fruits de sa mission et, pouvons-nous ajouter, ceux des disciples et de l'Église au cours des siècles. Ce sont ces œuvres d'amour qui témoignent de la présence du « doigt de Dieu » dans l'histoire. Jésus est la présence même de Dieu dans l'histoire. Il est l'homme « plus fort » que le mal « fort » qui entre dans la maison, le vainc et le désarme. La maison dont parle le passage évangélique est le cœur de chacun, c'est la communauté chrétienne, où l'amour est plus fort que le mal. Et quiconque est aveugle à cet amour prend en réalité le parti de l’ennemi et devient en tout cas son serviteur insensé. C'est pourquoi Jésus déclare avec intransigeance : « Celui qui n'est pas avec moi est contre moi, et celui qui ne rassemble pas avec moi disperse ». Il faut cependant être vigilant. La lutte contre le mal nous accompagnera tout au long de notre vie. C’est dans ce sens que quelqu’un parle d’un christianisme « agonique », c’est-à-dire en état de lutte continue. "L'esprit impur", dit Jésus, tentera de revenir même s'il est sorti. Le résultat est dramatique pour ceux qui laissent le mal entrer dans leur cœur par paresse et par souci de choses vaines. Cette fois, ajoute Jésus, « sept autres esprits » entreront dans le cœur. Et la nouvelle condition sera pire que la première

Evangelho (Lc 11,14-23)

Naquela época, Jesus estava expulsando um demônio mudo. Assim que o diabo saiu, o mudo começou a falar e a multidão ficou maravilhada. Mas alguns disseram: “É através de Belzebu, o governante dos demônios, que ele expulsa os demônios”. Outros então, para testá-lo, pediram-lhe um sinal do céu. Ele, conhecendo as suas intenções, disse: «Todo reino dividido contra si mesmo cai em ruínas e uma casa cai sobre outra. Agora, se Satanás também está dividido dentro de si mesmo, como o seu reino poderá subsistir? Você diz que eu expulso demônios através de Belzebu. Mas se eu expulso os demônios por Belzebu, por quem os expulsam os vossos filhos? Por esta razão eles serão seus juízes. Se, porém, eu expulso demônios com o dedo de Deus, então o reino de Deus chegou a vocês. Quando um homem forte e bem armado guarda o seu palácio, o que ele possui está seguro. Mas se alguém mais forte do que ele vier e o derrotar, ele arrebata as armas em que confiava e divide os despojos. Quem não está comigo está contra mim, e quem comigo não ajunta, espalha”.

O comentário ao Evangelho de Monsenhor Vincenzo Paglia

Jesus acabara de libertar um homem possuído por um demônio “mudo”. Prevenir a fala significa fortalecer ou pelo menos dificultar a solidão das pessoas afetadas. A comunicação por meio de palavras é um dos pilares da vida humana. Por isso, quando este homem foi libertado do demônio e pôde falar, o espanto das pessoas explodiu. Mas o espírito do mal não desistiu, pelo menos fortaleceu a sua resistência e oposição a Jesus e ao Evangelho. Toda a história de Jesus e dos seus discípulos de todos os tempos é uma história de oposição e luta contra o mal. Neste caso, tratava-se de libertar aquele homem do mutismo, da incapacidade de comunicar com os outros. Como não pensar na triste condição de tanta humanidade incapaz de se compreender, de se comunicar? Embora hoje seja cada vez mais fácil trocar notícias e saber delas em tempo real, isso não significa que seja realmente fácil comunicar entre pessoas, entre grupos étnicos, entre povos, entre nações. A globalização aproximou as pessoas, mas não as tornou mais irmãos. Muitas vezes, de facto, levantam-se muros de incomunicabilidade e crescem tensões e conflitos, por vezes dramáticos. O príncipe do mal trabalha para que a divisão e a inimizade aumentem. O Evangelho, por sua vez, continua a convidar os discípulos a estarem atentos e vigilantes, a não se fecharem nos seus recintos, para não deixarem o campo aberto ao demónio da incomunicabilidade. Acusações e calúnias contra Jesus e os próprios discípulos não são incomuns. Foi isso que os fariseus fizeram. Mas Jesus continua a exortar-nos a olhar para os frutos da sua missão e, podemos acrescentar, também para os dos discípulos e da Igreja ao longo dos séculos. São estas obras de amor que testemunham a presença do “dedo de Deus” na história. Jesus é a própria presença de Deus na história. Ele é o homem “mais forte” que o malvado “forte” que entra na casa, o derrota e o desarma. A casa de que fala o trecho evangélico é o coração de cada um, é a comunidade cristã, onde o amor é mais forte que o mal. E quem é cego a este amor, na verdade, fica do lado do inimigo e, em qualquer caso, torna-se seu servo tolo. Por isso Jesus afirma com intransigência: “Quem não está comigo está contra mim, e quem comigo não ajunta, espalha”. Porém, é necessário estar atento. A luta contra o mal nos acompanhará por toda a vida. É neste sentido que se fala de um cristianismo “agónico”, isto é, em contínuo estado de luta. O “espírito impuro”, diz Jesus, tentará voltar mesmo que tenha saído. Dramático é o resultado daqueles que permitem que o mal entre em seus corações através da preguiça e da preocupação com coisas vãs. Desta vez, acrescenta Jesus, “outros sete espíritos” entrarão no coração. E a nova condição será pior que a primeira

福音（路加福音11,14-23）

那時，耶穌正在趕出一個啞巴的鬼。 魔鬼一出來，啞巴就開始說話，眾人驚愕不已。 但也有人說：“他是靠鬼王別西卜趕鬼的。” 於是，其他人為了考驗他，就向他求一個來自天上的徵兆。 他知道他們的意圖，說：「每一個自相分裂的國家都會陷入毀滅，一棟房屋倒塌另一棟房屋。 如果撒但自己也分裂了，他的國怎麼站得住呢？ 你說我透過別西卜趕鬼。 但如果我靠別西卜趕鬼，你們的子孫又靠誰趕鬼呢？ 因此，他們將成為你的法官。 然而，如果我用神的手指趕鬼，那麼神的國就臨到你了。當一個強壯、裝備精良的人看守他的宮殿時，他所擁有的東西就安全了。 但如果有比他更強的人來擊敗他，他就會奪走他所信任的武器並瓜分戰利品。 不與我相合的，就是敵我的；不同我收聚的，就是分散的。”

文森佐·帕格利亞主教對福音的評論

耶穌剛剛釋放了一個被「啞巴」惡魔附身的人。 阻止言論意味著加強或至少加劇受影響者的孤獨感。 透過語言溝通是人類生活的基石之一。 正因如此，當這個人脫離了魔鬼，能夠說話的時候，人們的驚嘆就爆發了。 但邪靈並沒有放棄，甚至加強了對耶穌和福音的抵抗和反對。 耶穌和他歷代門徒的整個故事，都是一個反對邪惡、對抗邪惡的故事。 在這種情況下，問題是讓這個人擺脫沉默症，擺脫無法與他人溝通的情況。 我們怎能不去思考這麼多的人類無法互相理解、無法溝通的悲慘境況呢？ 雖然今天交換新聞、即時了解新聞變得越來越容易，但這並不意味著人與人之間、種族之間、民族之間、國家之間的實際溝通是容易的。 全球化拉近了人們的距離，但並沒有讓他們變得更兄弟。 事實上，常常會出現難以溝通的隔閡，緊張局勢和衝突（有時甚至是戲劇性的）因此加劇。 惡君的所作所為使分裂和敵意擴大。 就福音而言，它繼續邀請門徒保持警惕和警惕，不要把自己鎖在圍欄裡，以免給無法交流的惡魔留下空間。 對耶穌和門徒本身的指控和誹謗並不罕見。 法利賽人就是這麼做的。 但耶穌繼續勸告我們要專注於祂使命的成果，我們可以補充說，也要關注幾個世紀以來門徒和教會的成果。 正是這些愛的作品，證明了歷史上「上帝的手指」的存在。 耶穌是上帝在歷史中的臨在。 他是比進入房子的“強大”邪惡者“更強大”的人，擊敗了他並解除了他的武裝。 福音經文所說的家是每個人的心，是基督教團體，在這裡愛比邪惡更強大。 任何對這種愛視而不見的人實際上都會站在敵人一邊，無論如何都會成為他愚蠢的僕人。 為此，耶穌毫不妥協地說：「不與我相合的，就是敵我的；不同我聚集的，就是分散的」。 不過，還是要保持警覺。 與邪惡的鬥爭將伴隨我們一生。 正是在這個意義上，有人談到「痛苦的」基督教，即處於持續鬥爭的狀態。 耶穌說，「不潔的靈」即使已經出去了，也會試著回來。 戲劇性的是那些因懶惰和擔心無益的事情而讓邪惡進入內心的人的結果。 耶穌補充說，這一次，「另外七個靈」將進入人心。 新的情況會比第一個更糟

Евангелие (Лк 11,14-23)

Споры по поводу экзорцизма

Евангелие (Лк 11,14-23)

В то время Иисус изгонял немого беса. Как только дьявол вышел, немой начал говорить, и толпа пришла в изумление. Но некоторые говорили: «Он изгоняет бесов через веельзевула, князя бесовского». Другие же, чтобы испытать его, просили у него знамения с неба. Он, зная их намерения, сказал: «Всякое царство, разделившееся само в себе, приходит в упадок, и один дом падает на другой. А если и сатана разделен внутри себя, как сможет устоять его царство? Ты говоришь, что Я изгоняю бесов с помощью веельзевула. Если же Я изгоняю бесов силою веельзевула, то сыновья ваши кем изгоняют их? По этой причине они будут вашими судьями. Если же Я изгоняю бесов перстом Божьим, то Царство Божие пришло к вам: когда сильный человек, хорошо вооруженный, охраняет свой дворец, то и то, чем он владеет, находится в безопасности. Но если придет кто-то более сильный, чем он, и победит его, он выхватит оружие, которому доверял, и разделит добычу. Кто не со мной, тот против меня, а кто не соберет со мной, тот рассеет».

Комментарий к Евангелию монсеньора Винченцо Палья

Иисус только что освободил человека, одержимого «немым» демоном. Предотвращение высказываний означает усиление или, по крайней мере, усугубление одиночества пострадавших. Общение посредством слов является одним из краеугольных камней человеческой жизни. По этой причине, когда этот человек освободился от дьявола и смог говорить, удивление людей взорвалось. Но дух зла не сдался, а наоборот, усилил свое сопротивление и противодействие Иисусу и Евангелию. Вся история Иисуса и его учеников всех времен — это история противостояния и борьбы со злом. В данном случае речь шла об освобождении этого человека от мутизма, от неспособности общаться с другими. Как мы можем не думать о печальном положении столь значительной части человечества, неспособной понимать друг друга и общаться? Хотя сегодня становится все проще обмениваться новостями и узнавать о них в режиме реального времени, это не означает, что на самом деле легко общаться между людьми, между этническими группами, между народами, между нациями. Глобализация сблизила людей, но не сделала их больше братьями. На самом деле зачастую стены некоммуникативности воздвигаются, а напряженность и конфликты, иногда драматические, растут. Князь зла действует так, что разделение и вражда увеличиваются. Евангелие, со своей стороны, продолжает призывать учеников быть внимательными и бдительными, не запираться в своих затворах, чтобы не оставлять поле открытым для демона необщительности. Обвинения и клевета в адрес Иисуса и самих учеников нередки. Это то, что сделали фарисеи. Но Иисус продолжает призывать нас взглянуть на плоды его миссии, а также, можно добавить, плодов учеников и Церкви на протяжении веков. Именно эти дела любви свидетельствуют о присутствии «перста Божьего» в истории. Иисус — это само присутствие Бога в истории. Он «более сильный» человек, чем «сильный» злой, который входит в дом, побеждает его и обезоруживает. Дом, о котором говорит евангельский отрывок, — это сердце каждого, это христианская община, где любовь сильнее зла. И всякий, кто слеп к этой любви, фактически становится на сторону врага и в любом случае становится его глупым слугой. По этой причине Иисус с непримиримостью заявляет: «Кто не со Мною, тот против Меня, и кто не соберет со Мною, тот рассеет». Однако необходимо быть бдительным. Борьба со злом будет сопровождать нас всю жизнь. Именно в этом смысле говорят о «агоническом» христианстве, т. е. находящемся в состоянии непрерывной борьбы. «Нечистый дух», говорит Иисус, попытается вернуться, даже если он вышел. Драматичен исход тех, кто позволяет злу войти в свое сердце из-за лени и беспокойства о суетных вещах. На этот раз, добавляет Иисус, «семь других духов» войдут в сердце. И новое состояние будет хуже первого.

悪魔祓いをめぐる論争

福音（ルカ 11,14-23）

その時、イエスは口のきけない悪霊を追い出しておられました。 悪魔が出てくると、その口のきけない男が話し始め、群衆は驚きに打たれました。 しかしある人たちは，「悪霊を追い出すのは悪霊の支配者ベルゼブルを通してである」と言いました。 その後、他の人たちは彼を試すために、天からのしるしを求めました。 彼らの意図を知っていた彼はこう言った、「敵対して分裂したすべての王国は滅び、一つの家が他の家に倒れる。 さて、もしサタンも自分の中で分裂したら、彼の王国はどうやって存続できるでしょうか？ 私がベルゼブルを通して悪霊を追い出したとあなたは言います。 しかし、私がベルゼブルによって悪霊を追い出したとしたら、あなたの子供たちは誰によって悪霊を追い出すのでしょうか？ このため、彼らはあなたの裁判官となるでしょう。 しかし、もし私が神の指で悪霊を追い出したなら、神の国はあなた方に来たのです。強くてよく武装した男が宮殿を守っているとき、彼の所有物は安全です。 しかし、自分より強い者が来て彼を倒すと、彼は信頼していた武器を奪い、戦利品を山分けする。 わたしと一緒にいない者はわたしに敵対し、わたしと一緒に集まらない者は散らされる。」

ヴィンチェンツォ・パーリア修道士による福音書の解説

イエスはまさに「物言わぬ」悪霊に取り憑かれた男を解放したところだった。 言論を阻止するということは、影響を受ける人々の孤独感を強めるか、少なくともさらに深刻なものにすることを意味する。 言葉によるコミュニケーションは人間生活の基礎の一つです。 このため、この男が悪魔から解放され、言葉を話せるようになったとき、人々の驚きは爆発しました。 しかし、悪の霊は諦めず、むしろイエスと福音に対する抵抗と反対を強めました。 イエスとそのあらゆる時代の弟子たちの物語全体は、悪に対する反対と戦いの物語です。 この場合、それはその男性を緘黙症、つまり他人とコミュニケーションが取れない状態から解放することが問題でした。 人類の多くがお互いを理解することもコミュニケーションすることもできないという悲しい状況を、どうして考えずにいられるでしょうか？ 今日、リアルタイムでニュースを交換したり、それについて知ることはますます容易になりましたが、これは、人々の間、民族グループ間、民族間、国家間の実際のコミュニケーションが容易であることを意味するものではありません。 グローバリゼーションは人々の距離を近づけましたが、人々をより兄弟にしたわけではありません。 実際、多くの場合、コミュニケーション不能の壁が立ちはだかり、緊張や対立が、時には劇的に拡大することもあります。 悪の王子は分断と敵意を拡大するように働きます。 福音は、弟子たちに、コミュニケーション不能の悪霊にさらされたままにしないように、囲いに閉じこもらず、注意と用心深くするよう引き続き勧めています。 イエスや弟子たち自身に対する非難や中傷は珍しいことではありません。 それがパリサイ人たちのしたことです。 しかし、イエスは私たちに、ご自分の使命の成果に目を向けるよう勧め続け、さらに、何世紀にもわたって弟子たちと教会の成果にも目を向けることができます。 歴史における「神の指」の存在を証明するのは、これらの愛の業です。 イエスは歴史における神の存在そのものです。 彼は、家に侵入して彼を打ち負かし、武装解除する「強い」悪人よりも「強い」男です。 福音の一節が語っている家は一人ひとりの心であり、愛が悪よりも強いキリスト教共同体です。 そして、この愛に盲目な者は実際には敵の側につき、いずれにせよ彼の愚かな召使になってしまうのです。 この理由から、イエスは毅然としてこう言われました。「わたしと一緒にいない者はわたしに敵対し、わたしと一緒に集まらない者は散らされる」。 ただし、注意が必要です。 悪との戦いは生涯を通じて私たちに付きまといます。 誰かが「苦悩の」キリスト教、つまり継続的な闘争状態について語るのはこの意味です。 「汚れた霊」は、たとえ出て行っても戻ってこようとする、とイエスは言われます。 怠惰や無駄なことを心配することで悪が心に侵入することを許した人の結末は劇的です。 今度は「他の七つの霊」が心に入るだろうとイエスは付け加えた。 そして新しい状態は最初のものよりも悪くなるでしょう

엑소시즘 논란

복음(누가복음 11,14-23)

그 때 예수님은 벙어리 귀신을 쫓아내고 계셨습니다. 마귀가 나오자 그 벙어리 사람이 말을 하기 시작하자 군중은 깜짝 놀랐습니다. 그러나 어떤 사람들은 “귀신들의 왕 바알세불을 힘입어 귀신을 쫓아낸다”고 말했습니다. 그러자 다른 사람들은 그를 시험하려고 하늘로부터 오는 표적을 구했습니다. 그분은 그들의 의도를 아시고 이렇게 말씀하셨습니다. “스스로 분쟁하는 왕국마다 황폐해지고 한 집이 다른 집에 무너집니다. 이제 사탄도 자기 안에서 분열된다면, 그의 왕국이 어떻게 서 있을 수 있겠습니까? 내가 바알세불을 통하여 귀신을 쫓아낸다고 하셨습니다. 그러나 내가 바알세불을 힘입어 귀신을 쫓아낸다면 너희 자녀들은 누구를 힘입어 귀신을 쫓아내느냐? 그러므로 그들이 너희의 재판관이 될 것이다. 그러나 내가 하나님의 손가락으로 귀신을 쫓아낸다면 하나님의 나라가 이미 너희에게 임하였느니라 강하고 무장한 자가 그 집을 지키면 그 소유가 안전하느니라 그러나 그보다 강한 자가 와서 그를 이기면 그가 의지하던 무기를 빼앗고 전리품을 나누느니라. 나와 함께하지 아니하는 자는 나를 반대하는 자요, 나와 함께 모으지 아니하는 자는 흩는 자니라."

빈첸초 팔리아 몬시뇰의 복음 주석

예수께서는 방금 "벙어리" 귀신이 들린 사람을 해방시켜 주셨습니다. 언어를 예방한다는 것은 영향을 받은 사람들의 외로움을 강화하거나 적어도 더 어렵게 만드는 것을 의미합니다. 말을 통한 의사소통은 인간 삶의 초석 중 하나입니다. 그렇기 때문에 이 사람이 마귀에게서 벗어나 말을 할 수 있게 되자 사람들의 경이로움이 폭발했습니다. 그러나 악의 영은 포기하지 않았고 오히려 예수님과 복음에 대한 저항과 반대를 더욱 강화했습니다. 예수님과 모든 시대의 그의 제자들에 대한 전체 이야기는 악에 맞서 싸우는 반대와 싸움의 이야기입니다. 이 경우에는 그 사람을 무언증, 다른 사람과 의사소통할 수 없는 능력으로부터 해방시키는 것이 문제였습니다. 서로를 이해하고 의사소통할 수 없는 수많은 인류의 슬픈 상황을 어떻게 생각하지 않을 수 있겠습니까? 오늘날 실시간으로 뉴스를 교환하고 그에 대해 배우는 것이 점점 더 쉬워지고 있지만 이것이 실제로 사람 간, 인종 집단 간, 민족 간, 국가 간 의사소통이 쉽다는 것을 의미하지는 않습니다. 세계화는 사람들을 더 가깝게 만들었지만 더 많은 형제로 만들지는 못했습니다. 실제로 의사소통 불가능의 벽이 높아지는 경우가 종종 있으며, 이로 인해 긴장과 갈등이 때로는 극적으로 커지기도 합니다. 악의 왕은 분열과 적개심을 확대시키기 위해 일합니다. 복음은 제자들에게 계속해서 주의를 기울이고 깨어 있으라고, 자신을 울타리 안에 가두어 두지 말고, 소통 불가능의 악마에게 현장을 열어 두지 말라고 계속 권유합니다. 예수님과 제자들 자신에 대한 비난과 중상은 드문 일이 아닙니다. 바리새인들이 그랬습니다. 그러나 예수님께서는 당신 사명의 열매는 물론 제자들과 교회가 수세기에 걸쳐 맺은 열매를 살펴보라고 계속해서 우리에게 권고하십니다. 역사 속에 “하느님의 손가락”이 존재했음을 증언하는 것은 바로 이러한 사랑의 행위들입니다. 예수님은 역사 속에서 하나님의 현존 그 자체이십니다. 그는 집에 들어와 그를 물리치고 무장해제시키는 '강한' 악한 자보다 '더 강한' 사람이다. 복음 구절이 말하는 집은 각 사람의 마음이고, 사랑이 악보다 강한 그리스도인 공동체입니다. 그리고 이 사랑에 눈이 먼 사람은 실제로 원수의 편에 서게 되고 어떤 경우에도 그의 어리석은 종이 됩니다. 이러한 이유로 예수께서는 “나와 함께하지 않는 사람은 나를 반대하는 사람이고, 나와 함께 모으지 않는 사람은 헤치는 사람입니다”라고 단호하게 말씀하셨습니다. 그러나 경계할 필요가 있습니다. 악과의 싸움은 평생 동안 우리와 함께 할 것입니다. 이런 의미에서 누군가는 "고통스러운" 기독교, 즉 지속적인 투쟁 상태에 있다고 말합니다. 예수께서는 “더러운 영”이 나갔더라도 다시 돌아오려고 노력할 것이라고 말씀하셨습니다. 게으름과 헛된 걱정으로 악이 마음에 들어오도록 허용하는 자의 결과는 극적입니다. 이번에는 예수께서 “다른 일곱 영”이 마음에 들어갈 것이라고 덧붙이셨습니다. 그리고 새로운 상태는 처음보다 더 나빠질 것입니다

الجدل حول طرد الارواح الشريرة

الإنجيل (لو 11، 14 – 23)

في ذلك الوقت، كان يسوع يُخرج شيطانًا كان أخرس. وما أن خرج الشيطان حتى بدأ الرجل الأخرس يتكلم، فتعجبت الجموع. ولكن البعض قالوا: «إنه ببعلزبول رئيس الشياطين يخرج الشياطين». ثم سأله آخرون لكي يجربوه آية من السماء. وقال وهو عالم بنواياهم: «كل مملكة منقسمة على ذاتها تسقط، ويسقط بيت على بيت آخر. والآن إن كان الشيطان أيضًا منقسمًا في ذاته، فكيف تستطيع مملكته أن تثبت؟ أنت تقول إني أخرج الشياطين ببعلزبول. ولكن إن كنت أنا ببعلزبول أخرج الشياطين، فأبناؤكم بمن يخرجون؟ من أجل هذا يكونون قضاتكم. ولكن إن كنت أنا أخرج الشياطين بإصبع الله، فقد أتى إليكم ملكوت الله، وعندما يحرس الرجل القوي قصره، فإن ما يملكه يكون آمنًا. ولكن إذا جاء من هو أقوى منه وهزمه، ينتزع الأسلحة التي وثق بها ويقسم الغنائم. من ليس معي فهو علي، ومن لا يجمع معي فهو يفرق."

التعليق على الإنجيل بقلم المونسنيور فينسينزو باجليا

كان يسوع قد حرر للتو رجلاً ممسوسًا بشيطان "أخرس". إن منع الكلام يعني تعزيز أو على الأقل جعل الشعور بالوحدة لدى المتضررين أكثر صعوبة. التواصل من خلال الكلمات هو أحد الركائز الأساسية في حياة الإنسان. ولهذا السبب، عندما تحرر هذا الرجل من الشيطان وأصبح قادرًا على الكلام، انفجرت عجب الناس. لكن روح الشر لم يستسلم، بل عزز مقاومته ومقاومته ليسوع والإنجيل. إن قصة يسوع وتلاميذه في كل العصور هي قصة مقاومة ومحاربة الشر. في هذه الحالة كان الأمر يتعلق بتحرير ذلك الإنسان من الصمت، ومن عدم القدرة على التواصل مع الآخرين. كيف لا يمكننا أن نفكر في الحالة المحزنة التي يعيشها الكثير من البشر غير القادرين على فهم بعضهم البعض، وعلى التواصل؟ وفي حين أنه أصبح اليوم من الأسهل على نحو متزايد تبادل الأخبار والتعرف عليها في الوقت الحقيقي، فإن هذا لا يعني أنه من السهل التواصل الفعلي بين الناس، بين المجموعات العرقية، بين الشعوب، بين الأمم. لقد جعلت العولمة الناس أقرب إلى بعضهم البعض، لكنها لم تجعلهم أكثر إخوة. في الواقع، في كثير من الأحيان، ترتفع جدران عدم القدرة على التواصل، وبالتالي تنمو التوترات والصراعات، التي تكون أحيانًا دراماتيكية. رئيس الشر يعمل لكي تتسع الفرقة والعداوة. ويواصل الإنجيل، من جانبه، دعوة التلاميذ إلى أن يكونوا يقظين ويقظين، وألا ينغلقوا على أنفسهم في مقصوراتهم، حتى لا يتركوا المجال مفتوحًا لشيطان عدم القدرة على التواصل. الاتهامات والافتراءات ضد يسوع والتلاميذ أنفسهم ليست غير شائعة. وهذا ما فعله الفريسيون. لكن يسوع يواصل حثنا على النظر إلى ثمار رسالته، ويمكننا أن نضيف أيضًا، ثمار التلاميذ والكنيسة على مر القرون. إن أعمال المحبة هذه هي التي تشهد على حضور "إصبع الله" في التاريخ. يسوع هو حضور الله في التاريخ. إنه الرجل "الأقوى" من الشرير "القوي" الذي يدخل البيت ويهزمه وينزع سلاحه. إن البيت الذي يتحدث عنه الإنجيل هو قلب كل فرد، وهو الجماعة المسيحية، حيث المحبة أقوى من الشر. وأي شخص أعمى عن هذا الحب يقف في الواقع إلى جانب العدو ويصبح على أية حال خادمه الأحمق. ولهذا السبب يقول يسوع في تعنت: "من ليس معي فهو عليّ، ومن لا يجمع معي يفرق". ومع ذلك، فمن الضروري أن نكون يقظين. إن الحرب ضد الشر سترافقنا طوال حياتنا. وبهذا المعنى يتحدث أحدهم عن المسيحية "الجهادية"، أي في حالة صراع مستمر. يقول يسوع إن "الروح النجس" سيحاول العودة حتى لو انطفأ. دراماتيكية هي نتيجة أولئك الذين يسمحون للشر أن يدخل إلى قلوبهم من خلال الكسل والقلق على الأشياء الباطلة. ويضيف يسوع هذه المرة أن "سبعة أرواح أخرى" ستدخل إلى القلب. وسيكون الوضع الجديد أسوأ من الأول

भूत भगाने को लेकर विवाद

सुसमाचार (लूका 11,14-23)

उस समय, यीशु एक दुष्टात्मा को निकाल रहा था जो गूंगी थी। एक बार जब शैतान बाहर आया, तो गूंगा आदमी बोलने लगा और भीड़ आश्चर्यचकित रह गई। लेकिन कुछ ने कहा: "यह राक्षसों के शासक बैलज़ेबुल के माध्यम से है, जो राक्षसों को निकालता है।" तब अन्य लोगों ने उसकी परीक्षा लेने के लिए उससे स्वर्ग से कोई चिन्ह माँगा। उन्होंने उनके इरादों को जानते हुए कहा: "प्रत्येक राज्य अपने आप में विभाजित हो जाता है और बर्बाद हो जाता है और एक घर दूसरे पर गिर जाता है।" अब यदि शैतान भी अपने आप में बँट गया हो, तो उसका राज्य कैसे टिक पाएगा? तुम कहते हो कि मैं बैलज़ेबुल के द्वारा दुष्टात्माओं को निकालता हूँ। परन्तु यदि मैं शैतान की सहायता से दुष्टात्माओं को निकालता हूं, तो तुम्हारी सन्तान किस की सहायता से उन्हें निकालती हैं? इस कारण वे तुम्हारे निर्णायक होंगे। हालाँकि, अगर मैं भगवान की उंगली से राक्षसों को निकालता हूं, तो भगवान का राज्य आपके पास आ गया है। जब एक मजबूत, अच्छी तरह से हथियारों से लैस आदमी अपने महल की रक्षा करता है, तो उसके पास जो कुछ भी है वह सुरक्षित है। परन्तु यदि कोई उससे अधिक बलवान आकर उसे हरा देता है, तो वह उन हथियारों को छीन लेता है जिन पर उसे भरोसा था और लूट को बाँट देता है। जो मेरे साथ नहीं वह मेरे विरुद्ध है, और जो मेरे साथ नहीं बटोरता वह बिखेरता है।”

मोनसिग्नोर विन्सेन्ज़ो पगलिया द्वारा सुसमाचार पर टिप्पणी

यीशु ने अभी-अभी एक "मूक" दुष्टात्मा से ग्रस्त एक व्यक्ति को मुक्त किया था। वाणी को रोकने का अर्थ है प्रभावित लोगों के अकेलेपन को मजबूत करना या कम से कम कठिन बनाना। शब्दों के माध्यम से संचार मानव जीवन की आधारशिलाओं में से एक है। इसी कारण जब यह आदमी शैतान से मुक्त हो गया और बोलने लगा तो लोगों का आश्चर्य फूट पड़ा। लेकिन बुराई की भावना ने हार नहीं मानी, चाहे कुछ भी हो, इसने यीशु और सुसमाचार के प्रति अपने प्रतिरोध और विरोध को मजबूत किया। यीशु और उनके हर समय के शिष्यों की पूरी कहानी विरोध और बुराई के खिलाफ लड़ाई की कहानी है। इस मामले में यह उस आदमी को उत्परिवर्तन से, दूसरों के साथ संवाद करने में असमर्थता से मुक्त करने का सवाल था। हम एक-दूसरे को समझने, संवाद करने में असमर्थ मानवता की दुखद स्थिति के बारे में कैसे नहीं सोच सकते? हालाँकि आज समाचारों का आदान-प्रदान करना और वास्तविक समय में इसके बारे में जानना आसान हो गया है, लेकिन इसका मतलब यह नहीं है कि वास्तव में लोगों के बीच, जातीय समूहों के बीच, लोगों के बीच, राष्ट्रों के बीच संवाद करना आसान है। वैश्वीकरण ने लोगों को करीब तो ला दिया है, लेकिन उन्हें अधिक भाई नहीं बनाया है। अक्सर, वास्तव में, संवादहीनता की दीवारें खड़ी हो जाती हैं और तनाव और संघर्ष, कभी-कभी नाटकीय, बढ़ जाते हैं। दुष्टों का राजकुमार कार्य करता है ताकि विभाजन और शत्रुता बढ़े। सुसमाचार, अपनी ओर से, शिष्यों को चौकस और सतर्क रहने के लिए आमंत्रित करता है, न कि खुद को अपने बाड़ों में बंद करने के लिए, ताकि संचारहीनता के दानव के लिए मैदान को खुला न छोड़ें। यीशु और स्वयं शिष्यों के विरुद्ध आरोप और बदनामी असामान्य नहीं हैं। फरीसियों ने यही किया। लेकिन यीशु हमें अपने मिशन के फल को देखने के लिए प्रेरित करते रहते हैं और, हम इसमें सदियों से शिष्यों और चर्च के फल भी जोड़ सकते हैं। यह प्रेम के ये कार्य हैं जो इतिहास में "भगवान की उंगली" की उपस्थिति की गवाही देते हैं। यीशु इतिहास में ईश्वर की उपस्थिति हैं। वह उस "मजबूत" दुष्ट से भी "मजबूत" आदमी है जो घर में प्रवेश करता है, उसे हराता है और उसे निहत्था कर देता है। जिस घर के बारे में सुसमाचार का मार्ग बोलता है वह हर एक का दिल है, यह ईसाई समुदाय है, जहां प्यार बुराई से अधिक मजबूत है। और जो कोई इस प्रेम के प्रति अंधा होता है वह वास्तव में शत्रु का पक्ष लेता है और किसी भी स्थिति में उसका मूर्ख सेवक बन जाता है। इसी कारण से यीशु हठपूर्वक कहते हैं: "जो मेरे साथ नहीं वह मेरे विरुद्ध है, और जो मेरे साथ नहीं बटोरता वह बिखेरता है"। हालांकि, सतर्क रहना जरूरी है. बुराई के खिलाफ लड़ाई जीवन भर हमारा साथ देगी। इसी अर्थ में कोई व्यक्ति "व्यथित" ईसाई धर्म की बात करता है, जो निरंतर संघर्ष की स्थिति में है। यीशु कहते हैं, "अशुद्ध आत्मा" वापस आने की कोशिश करेगी, भले ही वह बाहर चली गई हो। उन लोगों का परिणाम नाटकीय होता है जो आलस्य और व्यर्थ चीजों की चिंता के माध्यम से बुराई को अपने दिल में प्रवेश करने देते हैं। इस बार, यीशु कहते हैं, "सात अन्य आत्माएँ" हृदय में प्रवेश करेंगी। और नई हालत पहले से भी बदतर होगी

Kontrowersje wokół egzorcyzmów

Ewangelia (Łk 11,14-23)

W tym czasie Jezus wypędzał demona, który był niemy. Gdy diabeł wyszedł, niemy zaczął mówić, a tłumy były zdumione. Niektórzy jednak mówili: „To przez Belzebuba, władcę demonów, wypędza demony”. Inni zaś, chcąc go wystawić na próbę, prosili go o znak z nieba. On, znając ich zamiary, powiedział: «Każde królestwo podzielone wewnętrznie popada w ruinę i jeden dom upada na drugi. Skoro i szatan jest w sobie podzielony, jak jego królestwo będzie w stanie się ostać? Mówisz, że wypędzam demony przez Belzebuba. Ale jeśli Ja wypędzam demony przez Belzebuba, przez kogo wasze dzieci je wypędzają? Z tego powodu będą oni waszymi sędziami. Jeśli jednak palcem Bożym wyganiam demony, wtedy przyszło do was królestwo Boże. Gdy mąż mocny, dobrze uzbrojony, strzeże swego pałacu, to, co posiada, jest bezpieczne. Jeśli jednak nadejdzie silniejszy od niego i pokona go, zabierze broń, której ufał, i podzieli łupy. Kto nie jest ze mną, jest przeciwko mnie, a kto nie zbiera ze mną, rozprasza”.

Komentarz do Ewangelii autorstwa prałata Vincenzo Paglii

Jezus właśnie uwolnił człowieka opętanego przez „niemego” demona. Zapobieganie mowie oznacza wzmocnienie lub przynajmniej utrudnienie samotności osób nią dotkniętych. Komunikacja za pomocą słów jest jednym z kamieni węgielnych ludzkiego życia. Z tego powodu, kiedy ten człowiek został uwolniony od diabła i mógł mówić, zadziwienie ludzi eksplodowało. Jednak duch zła nie poddał się, co więcej, wzmocnił swój opór i sprzeciw wobec Jezusa i Ewangelii. Cała historia Jezusa i Jego uczniów wszystkich czasów jest historią sprzeciwu i walki ze złem. W tym przypadku chodziło o wyzwolenie tego człowieka z mutyzmu, z niemożności porozumiewania się z innymi. Jak nie myśleć o smutnym stanie tak dużej części ludzkości, która nie jest w stanie zrozumieć się nawzajem, porozumieć się? Chociaż dziś coraz łatwiej jest wymieniać się wiadomościami i dowiadywać się o nich w czasie rzeczywistym, nie oznacza to, że łatwo jest faktycznie komunikować się między ludźmi, między grupami etnicznymi, między narodami, między narodami. Globalizacja zbliżyła ludzi do siebie, ale nie uczyniła ich bardziej braćmi. Często bowiem wznoszą się mury nieprzekazywalności, przez co narastają napięcia i konflikty, czasem dramatyczne. Książę zła działa tak, że podział i wrogość się pogłębiają. Ewangelia ze swej strony w dalszym ciągu zachęca uczniów, aby byli uważni i czujni, aby nie zamykali się w swoich klatkach, aby nie pozostawić pola otwartego dla demona nieprzekazywalności. Oskarżenia i oszczerstwa wobec Jezusa i samych uczniów nie są rzadkością. To właśnie zrobili faryzeusze. Ale Jezus w dalszym ciągu napomina nas, abyśmy patrzyli na owoce Jego misji i, możemy dodać, także owoców Jego misji i, możemy dodać, także uczniów i Kościoła na przestrzeni wieków. To właśnie te dzieła miłości świadczą o obecności „palca Bożego” w historii. Jezus jest samą obecnością Boga w historii. Jest człowiekiem „silniejszym” niż „silny” Zły, który wchodzi do domu, pokonuje go i rozbraja. Dom, o którym mówi fragment Ewangelii, jest sercem każdego, jest wspólnotą chrześcijańską, w której miłość jest silniejsza od zła. A każdy, kto jest ślepy na tę miłość, faktycznie staje po stronie wroga i w każdym razie staje się jego głupim sługą. Dlatego Jezus stwierdza bezkompromisowo: «Kto nie jest ze mną, jest przeciwko mnie, a kto nie zbiera ze mną, rozprasza». Należy jednak zachować czujność. Walka ze złem będzie nam towarzyszyć przez całe życie. W tym sensie ktoś mówi o chrześcijaństwie „agonicznym”, to znaczy znajdującym się w stanie ciągłej walki. „Duch nieczysty”, mówi Jezus, będzie próbował wrócić, nawet jeśli odejdzie. Dramatyczny jest wynik tych, którzy pozwalają złu wejść do swoich serc przez lenistwo i zamartwianie się próżnymi sprawami. Tym razem Jezus dodaje, że „siedem innych duchów” wejdzie do serca. A nowy stan będzie gorszy od poprzedniego

একটি exorcism নিয়ে বিতর্ক

গসপেল (Lk 11,14-23)

সেই সময়, যীশু একটি ভূতকে তাড়িয়ে দিচ্ছিলেন যেটি ছিল নিঃশব্দ। একবার শয়তান বেরিয়ে এলে, বোবা লোকটি কথা বলতে শুরু করে এবং জনতা বিস্ময়ে হতবাক হয়ে যায়। কিন্তু কেউ কেউ বলেছেন: "ভূতদের শাসক বেলজেবুলের মাধ্যমেই তিনি ভূতদের তাড়িয়ে দেন।" তখন অন্যরা, তাকে পরীক্ষা করার জন্য, তার কাছে স্বর্গ থেকে একটি চিহ্ন চেয়েছিল। তিনি, তাদের অভিপ্রায় জানতে পেরে বলেছিলেন: “প্রতিটি রাজ্য নিজের বিরুদ্ধে বিভক্ত হয়ে ধ্বংস হয়ে যায় এবং একটি ঘর অন্যটির উপর পড়ে। এখন শয়তানও যদি নিজের মধ্যে বিভক্ত হয়ে পড়ে, তাহলে তার রাজত্ব কীভাবে দাঁড়াবে? তুমি বলছ আমি বেলজেবুলের মাধ্যমে ভূত তাড়াই। কিন্তু আমি যদি বেলজবুলের সাহায্যে ভূত তাড়াই, তবে তোমার সন্তানেরা কার দ্বারা তাড়াবে? এই কারণে তারা আপনার বিচারক হবে। যাইহোক, আমি যদি ঈশ্বরের আঙুল দিয়ে ভূত তাড়াই, তবে ঈশ্বরের রাজ্য আপনার কাছে এসেছে। কিন্তু যদি তার চেয়ে শক্তিশালী কেউ এসে তাকে পরাজিত করে তবে সে তার বিশ্বাসের অস্ত্র ছিনিয়ে নেয় এবং লুণ্ঠিত জিনিস ভাগ করে নেয়। যে আমার সাথে নেই সে আমার বিরুদ্ধে, আর যে আমার সাথে জড়ো হয় না সে ছড়িয়ে দেয়।"

Monsignor Vincenzo Paglia দ্বারা গসপেল ভাষ্য

যীশু সবেমাত্র একটি "নিঃশব্দ" ভূত দ্বারা আবিষ্ট এক ব্যক্তিকে মুক্ত করেছিলেন। বক্তৃতা প্রতিরোধ করা মানে শক্তিশালী করা বা অন্তত যারা ক্ষতিগ্রস্ত তাদের একাকীত্ব কঠিন করে তোলা। শব্দের মাধ্যমে যোগাযোগ মানব জীবনের অন্যতম ভিত্তি। এ কারণে যখন এই ব্যক্তি শয়তান থেকে মুক্ত হয়ে কথা বলতে সক্ষম হয়, তখন মানুষের বিস্ময় বিস্ফোরিত হয়। কিন্তু মন্দ আত্মা হাল ছেড়ে দেয়নি, যদি কিছু তা তার প্রতিরোধ এবং যীশু এবং গসপেলের বিরোধিতাকে শক্তিশালী করে। যীশুর এবং সর্বকালের তাঁর শিষ্যদের পুরো গল্পটি মন্দের বিরুদ্ধে বিরোধিতা এবং লড়াইয়ের গল্প। এই ক্ষেত্রে এটি সেই ব্যক্তিকে মিউটিজম থেকে, অন্যদের সাথে যোগাযোগের অক্ষমতা থেকে মুক্ত করার প্রশ্ন ছিল। আমরা কীভাবে একে অপরকে বুঝতে, যোগাযোগ করতে অক্ষম মানবতার দুঃখজনক অবস্থার কথা ভাবতে পারি না? যদিও বর্তমানে খবরের আদান-প্রদান করা এবং বাস্তব সময়ে এটি সম্পর্কে জানা ক্রমবর্ধমান সহজ, এর মানে এই নয় যে মানুষের মধ্যে, জাতিগোষ্ঠীর মধ্যে, মানুষের মধ্যে, জাতির মধ্যে যোগাযোগ করা সহজ৷ বিশ্বায়ন মানুষকে কাছাকাছি নিয়ে এসেছে, কিন্তু তাদের আরও ভাই করেনি। প্রায়শই, প্রকৃতপক্ষে, যোগাযোগহীনতার দেয়াল উত্থাপিত হয় এবং উত্তেজনা এবং দ্বন্দ্ব, কখনও কখনও নাটকীয়, তাই বৃদ্ধি পায়। দুষ্টের রাজপুত্র কাজ করে যাতে বিভেদ ও শত্রুতা প্রসারিত হয়। গসপেল, তার অংশের জন্য, শিষ্যদের মনোযোগী এবং সজাগ থাকার জন্য আমন্ত্রণ জানিয়ে চলেছে, নিজেদেরকে তাদের ঘেরে আটকে রাখবে না, যাতে ক্ষেত্রটি অসংযোগের ভূতের কাছে খোলা না হয়। যীশু এবং শিষ্যদের বিরুদ্ধে অভিযোগ এবং অপবাদ অস্বাভাবিক নয়। ফরীশীরা তাই করেছিল৷ কিন্তু যীশু আমাদেরকে তাঁর মিশনের ফলগুলি দেখার জন্য পরামর্শ দিয়ে চলেছেন এবং, আমরা যোগ করতে পারি, শতাব্দী ধরে শিষ্যদের এবং চার্চেরও। এই প্রেমের কাজগুলিই ইতিহাসে "ঈশ্বরের আঙুলের" উপস্থিতির সাক্ষ্য দেয়। যীশু ইতিহাসে ঈশ্বরের উপস্থিতি। তিনি "শক্তিশালী" দুষ্টের চেয়ে "শক্তিশালী" মানুষ যে ঘরে প্রবেশ করে, তাকে পরাজিত করে এবং তাকে নিরস্ত্র করে। গসপেল প্যাসেজ যে ঘরটির কথা বলে তা প্রত্যেকের হৃদয়, এটি খ্রিস্টান সম্প্রদায়, যেখানে ভালবাসা মন্দের চেয়ে শক্তিশালী। আর যে কেউ এই প্রেমে অন্ধ হয় সে আসলে শত্রুর পক্ষ নেয় এবং যেকোন অবস্থায় তার বোকা সেবক হয়ে যায়। এই কারণে যীশু উদাসীনতার সাথে বলেছেন: "যে আমার সাথে নেই সে আমার বিরুদ্ধে, এবং যে আমার সাথে জড়ো হয় না সে ছড়িয়ে দেয়"। তবে সতর্ক থাকা দরকার। মন্দের বিরুদ্ধে লড়াই সারা জীবন আমাদের সাথে থাকবে। এই অর্থে কেউ "অ্যাগোনিক" খ্রিস্টধর্মের কথা বলে, অর্থাৎ সংগ্রামের অবিরাম অবস্থায়। যীশু বলেন, "অশুদ্ধ আত্মা" বের হয়ে গেলেও ফিরে আসার চেষ্টা করবে। নাটকীয় হল তাদের পরিণতি যারা অলসতার মাধ্যমে মন্দকে তাদের হৃদয়ে প্রবেশ করতে দেয় এবং নিরর্থক বিষয় নিয়ে চিন্তা করে। এই সময়, যীশু যোগ করেন, "অন্য সাত আত্মা" হৃদয়ে প্রবেশ করবে। আর নতুন অবস্থা হবে প্রথমের চেয়ে খারাপ

Kontrobersya sa isang exorcism

Ebanghelyo (Lc 11,14-23)

Noong panahong iyon, nagpapalayas si Jesus ng demonyong pipi. Nang lumabas ang diyablo, nagsimulang magsalita ang pipi at ang mga tao ay namangha. Ngunit ang ilan ay nagsabi: "Sa pamamagitan ni Beelzebul, ang pinuno ng mga demonyo, ay nagpapalabas siya ng mga demonyo." Ang iba noon, upang subukin siya, ay humingi sa kanya ng isang tanda mula sa langit. Siya, batid ang kanilang mga intensyon, ay nagsabi: «Bawat kaharian na nahahati laban sa kanyang sarili ay nahuhulog sa pagkawasak at isang bahay ay nahuhulog sa isa pa. Ngayon, kung si Satanas ay nababahagi rin sa kanyang sarili, paanong ang kanyang kaharian ay makatatayo? Sinasabi mo na nagpapalabas ako ng mga demonyo sa pamamagitan ni Beelzebul. Ngunit kung nagpapalayas ako ng mga demonyo sa pamamagitan ni Beelzebul, sino ang nagpapalayas sa kanila ng inyong mga anak? Dahil dito sila ang iyong magiging mga hukom. Gayunpaman, kung nagpapalayas ako ng mga demonyo sa pamamagitan ng daliri ng Diyos, kung gayon ang kaharian ng Diyos ay dumating na sa iyo. Ngunit kung may dumating na mas malakas kaysa sa kanya at matalo siya, inaagaw niya ang mga sandata na pinagkakatiwalaan niya at hinati-hati ang mga samsam. Ang hindi sumasa akin ay laban sa akin, at ang hindi nagtitipon na kasama ko ay nagkakalat."

Ang komentaryo sa Ebanghelyo ni Monsignor Vincenzo Paglia

Pinalaya lang ni Jesus ang isang lalaking sinapian ng isang "pipi" na demonyo. Ang pagpigil sa pagsasalita ay nangangahulugan ng pagpapalakas o hindi bababa sa pagpapahirap sa kalungkutan ng mga apektado. Ang komunikasyon sa pamamagitan ng mga salita ay isa sa mga pundasyon ng buhay ng tao. Dahil dito, nang ang taong ito ay mapalaya mula sa diyablo at makapagsalita, ang pagtataka ng mga tao ay sumabog. Ngunit ang espiritu ng kasamaan ay hindi sumuko, kung anuman ay pinalakas nito ang paglaban at pagsalungat nito kay Hesus at sa Ebanghelyo. Ang buong kuwento ni Hesus, at ng kanyang mga disipulo sa lahat ng panahon, ay isang kuwento ng pagsalungat at pakikipaglaban sa kasamaan. Sa kasong ito, ito ay isang katanungan ng pagpapalaya sa taong iyon mula sa mutism, mula sa kawalan ng kakayahang makipag-usap sa iba. Paano natin hindi maiisip ang malungkot na kalagayan ng napakaraming sangkatauhan na walang kakayahang magkaunawaan, makipag-usap? Bagama't ngayon ay lalong mas madaling makipagpalitan ng balita at matutunan ang tungkol dito sa totoong oras, hindi ito nangangahulugan na madali na talagang makipag-usap sa pagitan ng mga tao, sa pagitan ng mga pangkat etniko, sa pagitan ng mga tao, sa pagitan ng mga bansa. Ang globalisasyon ay nagpalapit sa mga tao, ngunit hindi sila naging mas magkakapatid. Kadalasan, sa katunayan, ang mga pader ng incommunicability ay itinataas at ang mga tensyon at mga salungatan, kung minsan ay dramatiko, samakatuwid ay lumalaki. Gumagawa ang prinsipe ng kasamaan upang lumaki ang pagkakabaha-bahagi at poot. Ang Ebanghelyo, sa bahagi nito, ay patuloy na nag-aanyaya sa mga alagad na maging matulungin at mapagbantay, na huwag ikulong ang kanilang mga sarili sa kanilang mga kulungan, upang hindi iwanang bukas ang larangan sa demonyo ng kawalan ng komunikasyon. Ang mga akusasyon at paninirang-puri laban kay Hesus at sa mga alagad mismo ay hindi karaniwan. Iyan ang ginawa ng mga Pariseo. Ngunit patuloy tayong hinihikayat ni Hesus na tingnan ang mga bunga ng kanyang misyon at, maaari nating idagdag, gayundin ang mga alagad at ng Simbahan sa mga nakaraang siglo. Ang mga gawang ito ng pag-ibig ang nagpapatotoo sa presensya ng "daliri ng Diyos" sa kasaysayan. Si Hesus ang mismong presensya ng Diyos sa kasaysayan. Siya ang "mas malakas" na tao kaysa sa "malakas" na kasamaan na pumapasok sa bahay, tinatalo siya at dinisarmahan siya. Ang bahay kung saan binabanggit ang talata ng Ebanghelyo ay ang puso ng bawat isa, ito ay ang pamayanang Kristiyano, kung saan ang pag-ibig ay mas malakas kaysa sa kasamaan. At ang sinumang bulag sa pag-ibig na ito ay talagang pumanig sa kaaway at sa anumang kaso ay nagiging kanyang hangal na lingkod. Dahil dito, sinabi ni Jesus nang may kawalang-galang: "Ang hindi sumasa akin ay laban sa akin, at ang hindi nagtitipon na kasama ko ay nagkakalat". Gayunpaman, kinakailangan na maging mapagbantay. Ang paglaban sa kasamaan ay sasamahan tayo sa buong buhay natin. Sa ganitong diwa na may nagsasalita ng "agonic" na Kristiyanismo, iyon ay, sa patuloy na kalagayan ng pakikibaka. Ang "maruming espiritu", sabi ni Jesus, ay susubukan na bumalik kahit na ito ay nawala. Madula ang kinahinatnan ng mga taong nagpapahintulot sa kasamaan na pumasok sa kanilang mga puso sa pamamagitan ng katamaran at pag-aalala tungkol sa mga walang kabuluhang bagay. Sa pagkakataong ito, idinagdag ni Jesus, "pitong iba pang espiritu" ang papasok sa puso. At ang bagong kalagayan ay magiging mas malala kaysa sa una

Суперечка навколо екзорцизму

Євангеліє (Лк 11,14-23)

У той час Ісус виганяв демона, який був німим. Як тільки диявол вийшов, німий почав говорити, і натовп був вражений подивом. Але деякі казали: «Вельзевулом, володарем демонів, він виганяє демонів». Тоді інші, щоб випробувати його, просили в нього знака з неба. Він, знаючи їхні наміри, сказав: «Кожне царство, розділене в собі, загине, і один дім упаде на інший. Тепер, якщо Сатана також розділений у собі, як його царство зможе встояти? Ви кажете, що Я виганяю бісів Вельзевулом. Але якщо Я виганяю бісів Вельзевулом, то ким виганяють їх діти ваші? З цієї причини вони будуть вашими суддями. Якщо ж я перстом Божим виганяю демонів, то прийшло до вас Царство Боже. Коли сильний, добре озброєний чоловік стереже свій палац, то його майно безпечне. Але якщо хтось сильніший від нього прийде й переможе його, то він забере зброю, якій довіряв, і ділить здобич. Хто не зі мною, той проти мене, і хто не збирає зі мною, той розкидає».

Коментар до Євангелія монсеньйора Вінченцо Палія

Ісус щойно звільнив чоловіка, одержимого «німим» демоном. Запобігання мовленню означає посилення або принаймні ускладнення самотності тих, хто постраждав. Спілкування за допомогою слів є одним із наріжних каменів людського життя. З цієї причини, коли цей чоловік був звільнений від диявола і зміг говорити, люди вибухнули подивом. Але дух зла не здавався, якщо взагалі посилив свій опір і протидію Ісусу та Євангелію. Вся історія Ісуса та його учнів усіх часів — це історія протистояння та боротьби зі злом. У даному випадку йшлося про те, щоб звільнити цю людину від німотизму, від нездатності спілкуватися з іншими. Як ми можемо не думати про сумний стан багатьох людей, які не здатні розуміти одне одного, спілкуватися? Хоча сьогодні все легше обмінюватися новинами та дізнаватися про них у реальному часі, це не означає, що насправді легко спілкуватися між людьми, між етнічними групами, між народами, між націями. Глобалізація зблизила людей, але не зробила їх братами. Насправді часто стіни некомунікабельності піднімаються, а напруга та конфлікти, іноді драматичні, зростають. Князь зла діє так, щоб поділ і ворожнеча збільшувалися. Євангеліє, зі свого боку, продовжує закликати учнів бути уважними та пильними, не замикатися у своїх загородах, щоб не залишити поле відкритим для демона незворотності. Звинувачення та наклепи на Ісуса та самих учнів не є рідкістю. Так робили фарисеї. Але Ісус продовжує закликати нас дивитися на плоди Його місії та, ми можемо додати, також на плоди учнів і Церкви протягом століть. Саме ці твори любові свідчать про присутність «перста Божого» в історії. Ісус є сама присутність Бога в історії. Він «сильніша» людина, ніж «сильний» нечисть, яка входить в дім, перемагає його і обеззброює. Дім, про який йдеться в євангельському уривку, – це серце кожного, це християнська спільнота, де любов сильніша за зло. І той, хто сліпий до цієї любові, фактично стає на бік ворога і в усякому разі стає його дурним слугою. З цієї причини Ісус твердить з непримиренністю: «Хто не зі Мною, той проти Мене, і хто не збирає зі Мною, той розкидає». Однак необхідно бути пильним. Боротьба зі злом буде супроводжувати нас усе життя. Саме в цьому сенсі хтось говорить про «агонічне» християнство, тобто про безперервну боротьбу. «Нечистий дух», каже Ісус, намагатиметься повернутися, навіть якщо він вийшов. Драматичний результат тих, хто дозволяє злу проникнути в свої серця через лінь і турбуватися про марне. Цього разу, додає Ісус, «сім інших духів» увійдуть у серце. І новий стан буде гірший за перший

Διαμάχη για έναν εξορκισμό

Ευαγγέλιο (Λουκ 11,14-23)

Εκείνη την ώρα, ο Ιησούς έδιωχνε έναν δαίμονα που ήταν βουβός. Μόλις βγήκε ο διάβολος, ο βουβός άρχισε να μιλάει και τα πλήθη έμειναν έκπληκτα. Κάποιοι όμως είπαν: «Μέσω του Βεελζεβούλ, του άρχοντα των δαιμόνων, διώχνει τους δαίμονες». Άλλοι τότε, για να τον δοκιμάσουν, του ζήτησαν σημάδι από τον ουρανό. Εκείνος, γνωρίζοντας τις προθέσεις τους, είπε: «Κάθε βασίλειο που χωρίζεται εναντίον του καταστρέφεται και το ένα σπίτι πέφτει πάνω στο άλλο. Τώρα, αν ο Σατανάς είναι επίσης διχασμένος μέσα του, πώς θα μπορέσει να σταθεί το βασίλειό του; Λέτε ότι διώχνω τους δαίμονες μέσω του Βελζεβούλ. Αλλά αν εγώ διώχνω τους δαίμονες μέσω του Βεελζεβούλ, με ποιον τους διώχνουν τα παιδιά σας; Για το λόγο αυτό θα είναι οι κριτές σας. Εάν, όμως, εκδιώξω τους δαίμονες με το δάχτυλο του Θεού, τότε η βασιλεία του Θεού ήρθε σε σας.Όταν ένας ισχυρός άνδρας, καλά οπλισμένος, φυλάει το παλάτι του, ό,τι έχει είναι ασφαλές. Αν όμως έρθει κάποιος πιο δυνατός από αυτόν και τον νικήσει, αρπάζει τα όπλα που εμπιστευόταν και μοιράζει τα λάφυρα. Όποιος δεν είναι μαζί μου είναι εναντίον μου, και όποιος δεν μαζεύει μαζί μου σκορπίζει».

Ο σχολιασμός του Ευαγγελίου από τον Μονσινιόρ Vincenzo Paglia

Ο Ιησούς είχε μόλις απελευθερώσει έναν άνθρωπο που είχε κυριευτεί από έναν «βουβό» δαίμονα. Η πρόληψη της ομιλίας σημαίνει ενδυνάμωση ή τουλάχιστον δυσκολία της μοναξιάς όσων επηρεάζονται. Η επικοινωνία μέσω των λέξεων είναι ένας από τους ακρογωνιαίους λίθους της ανθρώπινης ζωής. Γι' αυτό, όταν αυτός ο άνθρωπος ελευθερώθηκε από τον διάβολο και μπόρεσε να μιλήσει, η απορία των ανθρώπων εξερράγη. Αλλά το πνεύμα του κακού δεν εγκατέλειψε, αν μη τι άλλο, ενίσχυσε την αντίστασή του και την αντίθεσή του στον Ιησού και το Ευαγγέλιο. Ολόκληρη η ιστορία του Ιησού και των μαθητών του όλων των εποχών είναι μια ιστορία εναντίωσης και μάχης ενάντια στο κακό. Σε αυτήν την περίπτωση, ήταν θέμα απελευθέρωσης αυτού του ανθρώπου από την αλαλία, από την αδυναμία επικοινωνίας με τους άλλους. Πώς μπορούμε να μην σκεφτούμε τη θλιβερή κατάσταση τόσο μεγάλης ανθρωπότητας που είναι ανίκανη να κατανοήσει ο ένας τον άλλον, να επικοινωνήσει; Ενώ σήμερα είναι όλο και πιο εύκολο να ανταλλάσσουμε ειδήσεις και να τις μαθαίνουμε σε πραγματικό χρόνο, αυτό δεν σημαίνει ότι είναι εύκολο να επικοινωνούμε πραγματικά μεταξύ ανθρώπων, μεταξύ εθνοτικών ομάδων, μεταξύ λαών, μεταξύ εθνών. Η παγκοσμιοποίηση έχει φέρει τους ανθρώπους πιο κοντά, αλλά δεν τους έχει κάνει πιο αδέρφια. Συχνά, μάλιστα, υψώνονται τείχη μη επικοινωνίας και γι' αυτό αυξάνονται οι εντάσεις και οι συγκρούσεις, μερικές φορές δραματικές. Ο πρίγκιπας του κακού εργάζεται έτσι ώστε να διευρύνεται ο διχασμός και η εχθρότητα. Το Ευαγγέλιο, από την πλευρά του, συνεχίζει να καλεί τους μαθητές να είναι προσεκτικοί και σε εγρήγορση, να μην κλείνονται στις περιφράξεις τους, ώστε να μην αφήνουν το πεδίο ανοιχτό στον δαίμονα της ακοινωνησίας. Οι κατηγορίες και οι συκοφαντίες εναντίον του Ιησού και των ίδιων των μαθητών δεν είναι ασυνήθιστες. Αυτό έκαναν οι Φαρισαίοι. Αλλά ο Ιησούς συνεχίζει να μας προτρέπει να δούμε τους καρπούς της αποστολής του και, μπορούμε να προσθέσουμε, επίσης αυτούς των μαθητών και της Εκκλησίας στο πέρασμα των αιώνων. Αυτά τα έργα αγάπης είναι που μαρτυρούν την παρουσία του «δαχτύλου του Θεού» στην ιστορία. Ο Ιησούς είναι η ίδια η παρουσία του Θεού στην ιστορία. Είναι ο «δυνατότερος» άνθρωπος από τον «ισχυρό» κακό που μπαίνει στο σπίτι, τον νικάει και τον αφοπλίζει. Το σπίτι για το οποίο μιλάει η ευαγγελική περικοπή είναι η καρδιά του καθενός, είναι η χριστιανική κοινότητα, όπου η αγάπη είναι πιο δυνατή από το κακό. Και όποιος είναι τυφλός σε αυτή την αγάπη παίρνει στην πραγματικότητα το μέρος του εχθρού και σε κάθε περίπτωση γίνεται ανόητος υπηρέτης του. Για το λόγο αυτό ο Ιησούς δηλώνει με αδιαλλαξία: «Όποιος δεν είναι μαζί μου είναι εναντίον μου, και όποιος δεν μαζεύει μαζί μου σκορπίζει». Ωστόσο, είναι απαραίτητο να είμαστε σε εγρήγορση. Ο αγώνας ενάντια στο κακό θα μας συντροφεύει σε όλη μας τη ζωή. Με αυτή την έννοια μιλάει κάποιος για «αγωνιστικό» Χριστιανισμό, δηλαδή σε συνεχή κατάσταση αγώνα. Το «ακάθαρτο πνεύμα», λέει ο Ιησούς, θα προσπαθήσει να επιστρέψει ακόμα κι αν έχει σβήσει. Δραματική είναι η έκβαση εκείνων που αφήνουν το κακό να εισχωρήσει στην καρδιά τους από τεμπελιά και ανησυχία για μάταια πράγματα. Αυτή τη φορά, προσθέτει ο Ιησούς, «επτά άλλα πνεύματα» θα μπουν στην καρδιά. Και η νέα κατάσταση θα είναι χειρότερη από την πρώτη

Mabishano juu ya kutoa pepo

Injili ( Lk 11,14-23 )

Wakati huo, Yesu alikuwa akitoa pepo aliyekuwa bubu. Mara shetani alipotoka, yule bubu alianza kusema na umati wa watu ukapigwa na mshangao. Lakini wengine wakasema, "Ni kwa Beelzebuli, mkuu wa pepo, kwamba anawatoa pepo." Basi wengine, ili kumjaribu, wakamwomba awape ishara kutoka mbinguni. Yeye, akijua nia yao, alisema: «Kila ufalme uliogawanyika juu ya nafsi yake huanguka katika uangamivu na nyumba moja huanguka juu ya nyumba nyingine. Sasa, ikiwa Shetani pia amegawanyika ndani yake mwenyewe, ufalme wake utawezaje kusimama? Mnasema kwamba mimi natoa pepo kwa Beelzebuli. Lakini ikiwa mimi ninatoa pepo kwa Beelzebuli, watoto wenu huwatoa kwa nani? Kwa sababu hii watakuwa waamuzi wenu. Lakini ikiwa ninatoa pepo kwa kidole cha Mungu, basi Ufalme wa Mungu umewajia, mtu mwenye nguvu na silaha alindapo ikulu yake, mali yake ni salama. Lakini akija mtu mwenye nguvu kuliko yeye na kumshinda, humnyang'anya silaha alizokuwa akiziamini na kugawanya nyara. Yeyote asiye pamoja nami yu kinyume changu, na asiyekusanya pamoja nami hutawanya."

Ufafanuzi juu ya Injili na Monsinyo Vincenzo Paglia

Yesu alikuwa ametoka tu kumwachilia huru mtu aliyekuwa na pepo "bubu". Kuzuia usemi kunamaanisha kuimarisha au angalau kufanya upweke wa wale walioathiriwa kuwa mgumu zaidi. Mawasiliano kwa njia ya maneno ni moja ya nguzo za maisha ya mwanadamu. Kwa sababu hii, mtu huyu alipowekwa huru kutoka kwa shetani na kuweza kusema, maajabu ya watu yalilipuka. Lakini roho ya uovu haikukata tamaa, ikiwa chochote iliimarisha upinzani wake na upinzani kwa Yesu na Injili. Hadithi nzima ya Yesu, na ya wanafunzi wake wa nyakati zote, ni hadithi ya upinzani na mapambano dhidi ya uovu. Katika kesi hii ilikuwa ni swali la kumkomboa mtu huyo kutoka kwa ukasisi, kutokana na kutokuwa na uwezo wa kuwasiliana na wengine. Je, tunawezaje kutofikiria hali ya kusikitisha ya wanadamu wengi wasio na uwezo wa kuelewana, wa kuwasiliana? Ingawa leo inazidi kuwa rahisi kubadilishana habari na kujifunza kuihusu kwa wakati halisi, hii haimaanishi kuwa ni rahisi kuwasiliana kati ya watu, kati ya makabila, kati ya watu, kati ya mataifa. Utandawazi umeleta watu karibu zaidi, lakini haujawafanya kuwa ndugu zaidi. Mara nyingi, kwa kweli, kuta za kutoweza kuwasiliana hufufuliwa na mvutano na migogoro, wakati mwingine ni ya kushangaza, kwa hiyo inakua. Mkuu wa uovu hufanya kazi ili utengano na uadui uenee. Injili kwa upande wake, inaendelea kuwaalika wanafunzi kuwa wasikivu na macho, wasijifungie ndani ya nyua zao, ili wasiache uwanja wazi kwa pepo wa kutoweza kuwasiliana. Mashtaka na kashfa dhidi ya Yesu na wanafunzi wenyewe si jambo la kawaida. Hivyo ndivyo Mafarisayo walivyofanya. Lakini Yesu anaendelea kutuhimiza tuangalie matunda ya utume wake na, tunaweza kuongeza, pia yale ya wanafunzi na ya Kanisa kwa karne nyingi. Ni matendo haya ya upendo yanayoshuhudia uwepo wa “kidole cha Mungu” katika historia. Yesu ndiye uwepo wa Mungu katika historia. Yeye ndiye mtu "mwenye nguvu" kuliko yule mwovu "mwenye nguvu" anayeingia nyumbani, akamshinda na kumpokonya silaha. Nyumba ambayo kifungu cha Injili inazungumzia ni moyo wa kila mmoja, ni jumuiya ya Kikristo, ambapo upendo una nguvu zaidi kuliko uovu. Na yeyote ambaye ni kipofu kwa upendo huu kwa kweli huchukua upande wa adui na kwa hali yoyote anakuwa mtumishi wake mpumbavu. Kwa sababu hii Yesu anasema kwa ukaidi: "Yeyote asiye pamoja nami yu kinyume changu, na yeyote asiyekusanya pamoja nami hutawanya". Hata hivyo, ni muhimu kuwa macho. Vita dhidi ya uovu vitafuatana nasi katika maisha yetu yote. Ni kwa maana hii kwamba mtu anazungumza juu ya Ukristo "uchungu", yaani, katika hali ya kuendelea ya mapambano. “Roho mchafu” asema Yesu, atajaribu kurudi hata kama ametoka. Ya kushangaza ni matokeo ya wale wanaoruhusu uovu kuingia mioyoni mwao kwa uvivu na wasiwasi juu ya mambo ya bure. Wakati huu, Yesu anaongeza, “roho nyingine saba” zitaingia moyoni. Na hali mpya itakuwa mbaya zaidi kuliko ya kwanza

Tranh cãi về lễ trừ tà

Tin Mừng (Lc 11,14-23)

Khi ấy, Chúa Giêsu đang trừ quỷ câm. Khi quỷ xuất hiện, người câm bắt đầu nói và đám đông vô cùng kinh ngạc. Nhưng có người lại nói: “Ông ấy nhờ quỷ vương Bê-en-dê-bun mà trừ quỷ”. Sau đó, những người khác muốn thử Ngài nên xin Ngài một dấu lạ từ trời. Ông biết ý định của họ nên đã nói: «Mọi vương quốc tự chia rẽ sẽ rơi vào cảnh hoang tàn và nhà này đổ trên nhà khác. Bây giờ, nếu Sa-tan cũng tự chia rẽ trong chính mình thì vương quốc của hắn làm sao đứng vững được? Bạn nói rằng tôi trừ quỷ nhờ Beelzebul. Nhưng nếu ta dựa thế Bê-ên-xê-bun mà trừ quỷ thì con cái các ngươi nhờ ai mà trừ? Vì lý do này họ sẽ là thẩm phán của bạn. Tuy nhiên, nếu Ta dùng ngón tay của Đức Chúa Trời mà trừ quỷ, thì vương quốc của Đức Chúa Trời đã đến với các ngươi. Khi một người khỏe mạnh, được trang bị vũ khí tốt bảo vệ cung điện của mình thì những gì người ấy có sẽ được an toàn. Nhưng nếu có kẻ mạnh hơn đến đánh bại thì hắn sẽ giật lấy vũ khí mình tin cậy và chia chiến lợi phẩm. Ai không theo tôi là chống lại tôi, ai không cùng tôi thu góp là phân tán”.

Chú giải Tin Mừng của Đức ông Vincenzo Paglia

Chúa Giêsu vừa giải thoát một người bị quỷ “câm”. Ngăn chặn lời nói có nghĩa là củng cố hoặc ít nhất là làm cho nỗi cô đơn của những người bị ảnh hưởng trở nên nặng nề hơn. Giao tiếp bằng lời nói là một trong những nền tảng của cuộc sống con người. Vì lý do này, khi người đàn ông này được giải thoát khỏi ma quỷ và có thể nói được, sự ngạc nhiên của mọi người bùng nổ. Nhưng thần dữ vẫn không bỏ cuộc, thậm chí nó còn tăng cường sức đề kháng và chống đối Chúa Giêsu và Tin Mừng. Toàn bộ câu chuyện của Chúa Giêsu và các môn đệ của Người trong mọi thời đại là một câu chuyện về sự chống đối và chiến đấu chống lại cái ác. Trong trường hợp này, vấn đề là giải phóng người đàn ông đó khỏi chứng câm, khỏi việc không thể giao tiếp với người khác. Làm sao chúng ta không nghĩ đến tình trạng đáng buồn của rất nhiều nhân loại không thể hiểu nhau, không thể giao tiếp? Mặc dù ngày nay việc trao đổi tin tức và tìm hiểu về nó trong thời gian thực ngày càng dễ dàng hơn, nhưng điều này không có nghĩa là việc giao tiếp thực sự giữa con người với nhau, giữa các nhóm sắc tộc, giữa các dân tộc, giữa các quốc gia trở nên dễ dàng. Toàn cầu hóa đã đưa mọi người đến gần nhau hơn nhưng không khiến họ trở thành anh em hơn. Trên thực tế, thường thì những bức tường bất khả truyền thông được dựng lên và do đó những căng thẳng và xung đột, đôi khi gay gắt, gia tăng. Hoàng tử của cái ác hoạt động để chia rẽ và thù hận ngày càng gia tăng. Về phần mình, Tin Mừng tiếp tục mời gọi các môn đệ hãy chú ý và cảnh giác, đừng nhốt mình trong những rào cản của mình, để không để cánh đồng rộng mở cho ma quỷ không thể truyền thông. Những lời buộc tội và vu khống chống lại Chúa Giêsu và chính các môn đệ không phải là hiếm. Đó là điều người Pha-ri-si đã làm. Nhưng Chúa Giêsu tiếp tục khuyên nhủ chúng ta hãy nhìn vào những thành quả sứ vụ của Người, và chúng ta có thể nói thêm, cả những thành quả của các môn đệ và của Giáo hội qua nhiều thế kỷ. Chính những việc làm yêu thương này chứng tỏ sự hiện diện của “ngón tay của Thiên Chúa” trong lịch sử. Chúa Giêsu chính là sự hiện diện của Thiên Chúa trong lịch sử. Anh ta là người “mạnh” hơn kẻ ác “mạnh” vào nhà, đánh bại và tước vũ khí của anh ta. Ngôi nhà mà đoạn Tin Mừng nói đến là trái tim của mỗi người, là cộng đồng Kitô hữu, nơi tình yêu mạnh hơn sự dữ. Và ai mù quáng trước tình yêu này thực sự đứng về phía kẻ thù và trong mọi trường hợp đều trở thành người hầu ngu ngốc của hắn. Vì lý do này, Chúa Giêsu đã tuyên bố một cách không khoan nhượng: “Ai không ở với tôi là chống lại tôi, còn ai không cùng tôi thu góp là phân tán”. Tuy nhiên, cần phải cảnh giác. Cuộc chiến chống lại cái ác sẽ đồng hành cùng chúng ta trong suốt cuộc đời. Theo nghĩa này, có người nói về Cơ đốc giáo “đau đớn”, tức là trong tình trạng đấu tranh liên tục. Chúa Giêsu nói “thần ô uế” sẽ cố gắng quay trở lại ngay cả khi nó đã ra ngoài. Bi kịch là kết cục của những kẻ để cho cái ác xâm nhập vào lòng mình qua sự lười biếng và lo lắng về những điều viển vông. Lần này, Chúa Giêsu nói thêm, “bảy vị thần khác” sẽ nhập vào trái tim. Và tình trạng mới sẽ tệ hơn lần đầu

ഭൂതോച്ചാടനത്തെച്ചൊല്ലിയുള്ള തർക്കം

സുവിശേഷം (ലൂക്ക 11,14-23)

ആ സമയത്ത് യേശു ഊമനായ ഒരു ഭൂതത്തെ പുറത്താക്കുകയായിരുന്നു. പിശാച് പുറത്തുവന്നപ്പോൾ, ഊമൻ സംസാരിക്കാൻ തുടങ്ങി, ജനക്കൂട്ടം അമ്പരന്നു. എന്നാൽ ചിലർ പറഞ്ഞു: "പിശാചുക്കളുടെ അധിപനായ ബെൽസെബൂൽ മുഖാന്തരമാണ് അവൻ ഭൂതങ്ങളെ പുറത്താക്കുന്നത്." മറ്റുള്ളവർ അവനെ പരീക്ഷിക്കാൻ സ്വർഗത്തിൽ നിന്ന് ഒരു അടയാളം ചോദിച്ചു. അവരുടെ ഉദ്ദേശ്യങ്ങൾ അറിഞ്ഞുകൊണ്ട് അവൻ പറഞ്ഞു: "തനിക്കുതന്നെ വിഭജിക്കപ്പെട്ടിരിക്കുന്ന എല്ലാ രാജ്യങ്ങളും തകരുകയും ഒരു ഭവനം മറ്റൊന്നിന്മേൽ വീഴുകയും ചെയ്യുന്നു. ഇപ്പോൾ, സാത്താനും തന്നിൽത്തന്നെ ഭിന്നിച്ചാൽ, അവന്റെ രാജ്യം എങ്ങനെ നിലനിൽക്കും? ഞാൻ ബെൽസെബൂലിലൂടെ പിശാചുക്കളെ പുറത്താക്കി എന്ന് നിങ്ങൾ പറയുന്നു. എന്നാൽ ഞാൻ ബെയെൽസെബൂലിനെക്കൊണ്ട് ഭൂതങ്ങളെ പുറത്താക്കുന്നുവെങ്കിൽ, നിങ്ങളുടെ മക്കൾ ആരെക്കൊണ്ടാണ് അവയെ പുറത്താക്കുന്നത്? ഇക്കാരണത്താൽ അവർ നിങ്ങളുടെ ന്യായാധിപന്മാരായിരിക്കും. എന്നാൽ, ഞാൻ ദൈവത്തിന്റെ വിരൽ കൊണ്ട് പിശാചുക്കളെ പുറത്താക്കിയാൽ, ദൈവരാജ്യം നിങ്ങളുടെ അടുക്കൽ വന്നിരിക്കുന്നു, ശക്തനും സായുധനുമായ ഒരു മനുഷ്യൻ തന്റെ കൊട്ടാരം കാക്കുമ്പോൾ അവന്റെ കൈവശമുള്ളത് സുരക്ഷിതമാണ്. എന്നാൽ അവനെക്കാൾ ശക്തനായ ആരെങ്കിലും വന്ന് അവനെ പരാജയപ്പെടുത്തിയാൽ, അവൻ വിശ്വസിച്ച ആയുധങ്ങൾ തട്ടിയെടുക്കുകയും കൊള്ളയടിക്കുകയും ചെയ്യുന്നു. എന്നോടൊപ്പമില്ലാത്തവൻ എനിക്ക് എതിരാണ്, എന്നോടൊപ്പം ചേരാത്തവൻ ചിതറിപ്പോകുന്നു.

മോൺസിഞ്ഞോർ വിൻസെൻസോ പഗ്ലിയയുടെ സുവിശേഷത്തെക്കുറിച്ചുള്ള വ്യാഖ്യാനം

"മൂക" ഭൂതം ബാധിച്ച ഒരു മനുഷ്യനെ യേശു മോചിപ്പിക്കുകയായിരുന്നു. സംസാരം തടയുക എന്നതിനർത്ഥം ബാധിതരുടെ ഏകാന്തതയെ ശക്തിപ്പെടുത്തുകയോ അല്ലെങ്കിൽ കഠിനമാക്കുകയോ ചെയ്യുക എന്നതാണ്. വാക്കുകളിലൂടെയുള്ള ആശയവിനിമയം മനുഷ്യജീവിതത്തിന്റെ അടിസ്ഥാന ശിലകളിൽ ഒന്നാണ്. ഇക്കാരണത്താൽ, ഈ മനുഷ്യൻ പിശാചിൽ നിന്ന് മോചിതനായി സംസാരിക്കാൻ പ്രാപ്തനായപ്പോൾ, ആളുകളുടെ അത്ഭുതം പൊട്ടിത്തെറിച്ചു. എന്നാൽ തിന്മയുടെ ആത്മാവ് കൈവിട്ടില്ല, എന്തെങ്കിലും അത് യേശുവിനോടും സുവിശേഷത്തോടുമുള്ള പ്രതിരോധവും എതിർപ്പും ശക്തിപ്പെടുത്തി. യേശുവിന്റെയും അവന്റെ ശിഷ്യന്മാരുടെയും മുഴുവൻ കഥയും എതിർപ്പിന്റെയും തിന്മയ്‌ക്കെതിരായ പോരാട്ടത്തിന്റെയും കഥയാണ്. ഈ സാഹചര്യത്തിൽ, മറ്റുള്ളവരുമായി ആശയവിനിമയം നടത്താനുള്ള കഴിവില്ലായ്മയിൽ നിന്ന് ആ മനുഷ്യനെ മൂകതയിൽ നിന്ന് മോചിപ്പിക്കുന്നതിനുള്ള ഒരു ചോദ്യമായിരുന്നു അത്. പരസ്‌പരം മനസ്സിലാക്കാനും ആശയവിനിമയം നടത്താനും കഴിവില്ലാത്ത ഒട്ടുമിക്ക മനുഷ്യരുടെയും ദുഃഖകരമായ അവസ്ഥയെക്കുറിച്ച് എങ്ങനെ ചിന്തിക്കാതിരിക്കാനാകും? വാർത്തകൾ കൈമാറുന്നതും തത്സമയം അതിനെക്കുറിച്ച് പഠിക്കുന്നതും ഇന്ന് കൂടുതൽ എളുപ്പമാണെങ്കിലും, ആളുകൾക്കിടയിൽ, വംശീയ ഗ്രൂപ്പുകൾക്കിടയിൽ, ആളുകൾക്കിടയിൽ, രാജ്യങ്ങൾക്കിടയിൽ യഥാർത്ഥത്തിൽ ആശയവിനിമയം നടത്തുന്നത് എളുപ്പമാണെന്ന് ഇതിനർത്ഥമില്ല. ആഗോളവൽക്കരണം ആളുകളെ കൂടുതൽ അടുപ്പിച്ചു, പക്ഷേ അവരെ കൂടുതൽ സഹോദരങ്ങളാക്കിയില്ല. പലപ്പോഴും, വാസ്തവത്തിൽ, അസ്വാഭാവികതയുടെ മതിലുകൾ ഉയരുകയും പിരിമുറുക്കങ്ങളും സംഘർഷങ്ങളും, ചിലപ്പോൾ നാടകീയവും, അതിനാൽ വളരുകയും ചെയ്യുന്നു. തിന്മയുടെ രാജകുമാരൻ പ്രവർത്തിക്കുന്നു, അങ്ങനെ ഭിന്നിപ്പും ശത്രുതയും വർദ്ധിക്കുന്നു. സുവിശേഷം, അതിന്റെ ഭാഗമായി, ശിഷ്യന്മാരെ ശ്രദ്ധയോടെയും ജാഗ്രതയോടെയും ആയിരിക്കാൻ ക്ഷണിക്കുന്നത് തുടരുന്നു, അവരുടെ ചുറ്റുപാടുകളിൽ സ്വയം പൂട്ടിയിടരുത്, അങ്ങനെ അവിഭാജ്യതയുടെ ഭൂതത്തിന് ഫീൽഡ് തുറന്നുകൊടുക്കരുത്. യേശുവിനും ശിഷ്യന്മാർക്കും എതിരെയുള്ള ആരോപണങ്ങളും അപവാദങ്ങളും അസാധാരണമല്ല. അതാണ് പരീശന്മാർ ചെയ്തത്. എന്നാൽ യേശു തന്റെ ദൗത്യത്തിന്റെ ഫലങ്ങളിലേക്കും നൂറ്റാണ്ടുകളായി ശിഷ്യന്മാരുടെയും സഭയുടെയും ഫലങ്ങളിലേക്ക് നോക്കാൻ നമ്മെ ഉദ്‌ബോധിപ്പിക്കുന്നു. ചരിത്രത്തിൽ "ദൈവത്തിന്റെ വിരൽ" ഉണ്ടെന്ന് സാക്ഷ്യപ്പെടുത്തുന്നത് സ്നേഹത്തിന്റെ ഈ പ്രവൃത്തികളാണ്. ചരിത്രത്തിലെ ദൈവത്തിന്റെ സാന്നിധ്യമാണ് യേശു. വീടിനുള്ളിൽ കയറി അവനെ തോൽപ്പിച്ച് നിരായുധനാക്കുന്ന "ശക്തനായ" ദുഷ്ടനെക്കാൾ "ശക്തനായ" മനുഷ്യനാണ് അവൻ. സുവിശേഷഭാഗം പറയുന്ന വീട് ഓരോരുത്തരുടെയും ഹൃദയമാണ്, അത് ക്രൈസ്തവ സമൂഹമാണ്, അവിടെ സ്നേഹം തിന്മയെക്കാൾ ശക്തമാണ്. ഈ സ്നേഹത്തിന് അന്ധനായ ഏതൊരാളും യഥാർത്ഥത്തിൽ ശത്രുവിന്റെ പക്ഷം പിടിക്കുകയും ഏത് സാഹചര്യത്തിലും അവന്റെ വിഡ്ഢിയായ ദാസനായി മാറുകയും ചെയ്യുന്നു. ഇക്കാരണത്താൽ, യേശു നിർവികാരതയോടെ പ്രസ്താവിക്കുന്നു: "എനിക്കൊപ്പമല്ലാത്തവൻ എനിക്ക് എതിരാണ്, എന്നോടൊപ്പം ചേരാത്തവൻ ചിതറിപ്പോകുന്നു". എന്നിരുന്നാലും, ജാഗ്രത പാലിക്കേണ്ടത് ആവശ്യമാണ്. തിന്മയ്‌ക്കെതിരായ പോരാട്ടം നമ്മുടെ ജീവിതത്തിലുടനീളം നമ്മെ അനുഗമിക്കും. ഈ അർത്ഥത്തിലാണ് ഒരാൾ "അഗോണിക്" ക്രിസ്ത്യാനിറ്റിയെക്കുറിച്ച് സംസാരിക്കുന്നത്, അതായത്, നിരന്തരമായ പോരാട്ടത്തിൽ. "അശുദ്ധാത്മാവ്", അത് പുറത്തു പോയാലും തിരികെ വരാൻ ശ്രമിക്കുമെന്ന് യേശു പറയുന്നു. അലസതയിലൂടെയും വ്യർത്ഥകാര്യങ്ങളിൽ ആകുലതയിലൂടെയും തിന്മ ഹൃദയത്തിൽ പ്രവേശിക്കാൻ അനുവദിക്കുന്നവരുടെ ഫലമാണ് നാടകീയമായത്. ഈ സമയം, "മറ്റു ഏഴു ആത്മാക്കൾ" ഹൃദയത്തിൽ പ്രവേശിക്കുമെന്ന് യേശു കൂട്ടിച്ചേർക്കുന്നു. പുതിയ അവസ്ഥ ആദ്യത്തേതിനേക്കാൾ മോശമായിരിക്കും

Esemokwu gbasara mkpochapụ

Oziọma (Luk 11:14-23)

N’oge ahụ, Jizọs nọ na-achụpụ otu mmụọ ọjọọ nke dara ogbi. Ozugbo ekwensu pụtara, onye ogbi ahụ malitere ikwu okwu, ibobo juru igwe mmadụ anya. Ma ụfọdụ kwuru, sị: “Ọ bụ n’aka Beelzebọl, onye na-achị ndị mmụọ ọjọọ ka o ji na-achụpụ ndị mmụọ ọjọọ. Ndị ọzọ, iji nwalee ya, rịọrọ ya ka o nye ya ihe ịrịba ama sitere n'eluigwe. Ọ, n'ịmara ihe ha bu n'obi, kwuru, sị: «Alaeze ọ bụla nke kewara megide onwe ya na-ada n'ime mkpọmkpọ ebe na otu ụlọ dara n'elu ọzọ. Ugbu a, ọ bụrụ na Setan kewara onwe ya, olee otú alaeze ya ga-esi guzo? Ị na-asị na m na-achụpụ ndị mmụọ ọjọọ site Beelzebọl. Ma ọ buru na Mu onwem achupu ndi-mọ ọjọ site Beelzebul, ònye ka umu-unu nāchupu ha? N'ihi ya, ha ga-abụ ndị ikpe unu. Ma ọ buru na Mu onwem achupu ndi-mọ ọjọ n'aka Chineke, ala-eze Chineke abiaruwo kwa gi: mb͕e nwoke di ike nke ji ngwa-ọcha nēche ulo-ya nche, ihe o nwere gādiri ya. Ma ọ buru na onye ka ya ike bia, tib͕ue ya, ọ nānapu ihe-agha ahu nke ọ nātukwasi obi, kesa kwa ihe-nkwata. Onye ọ bụla na-adịghị n'akụkụ m na-emegide m;

Nkọwa nke Oziọma nke Monsignor Vincenzo Paglia

Jizọs ka tọhapụla otu nwoke mmụọ ọjọọ “ogbi” ji. Igbochi ikwu okwu pụtara iwusi ike ma ọ bụ ma ọ́ dịghị ihe ọzọ ime ka owu ọmụma nke ndị ọ metụtara sie ike karị. Nkwurịta okwu site n'okwu bụ otu n'ime isi nkuku nke ndụ mmadụ. N’ihi nke a, mgbe nwoke a nwere onwe ya n’aka ekwensu wee nwee ike ikwu okwu, ihe ijuanya ndị mmadụ gbawara. Ma mmụọ nke ihe ọjọọ adaghị mbà, ma ọ bụrụ na ihe ọ bụla ọ na-ewusi iguzogide ya na-emegide Jizọs na Oziọma. Akụkọ dum banyere Jizọs, na nke ndị na-eso ụzọ ya nke oge nile, bụ akụkọ mmegide na ịlụso ihe ọjọọ ọgụ. N'okwu a, ọ bụ ajụjụ nke ịtọhapụ nwoke ahụ na mutism, site na enweghị ike ikwurịta okwu na ndị ọzọ. Kedu ka anyị na-agaghị eche maka ọnọdụ dị mwute nke ọtụtụ mmadụ na-enweghị ike ịghọta ibe ha, nke nkwurịta okwu? Ọ bụ ezie na taa ọ na-adịwanye mfe ịgbanwe akụkọ na ịmụta banyere ya ozugbo, nke a apụtaghị na ọ dị mfe n'ezie ịkparịta ụka n'etiti ndị mmadụ, n'etiti agbụrụ, n'etiti ndị mmadụ, n'etiti mba. Ijikọ ụwa ọnụ emewo ka ndị mmadụ dịrị n'otu, ma emebeghị ka ha nwekwuo ụmụnne. Ọtụtụ mgbe, n'eziokwu, mgbidi nke enweghị njikọ na-ebuli elu na esemokwu na esemokwu, mgbe ụfọdụ dị egwu, ya mere na-eto eto. Onye-isi nke ihe ọjọ nēme ka nkewa na iro sa mbara. Oziọma ahụ, n’aka nke ya, na-aga n’ihu na-akpọ ndị na-eso ụzọ ka ha kpachara anya na ịmụrụ anya, ka ha ghara ikpochi onwe ha n’ogige ha, ka ha ghara ịhapụ ogige ahụ n’ihu mmụọ ọjọọ nke enweghị mmekọrịta. Ebubo na nkwutọ e boro Jizọs na ndị na-eso ụzọ ya n'onwe ha abụghị ihe ọhụrụ. Se mme Pharisee ẹkenamde edi oro. Ma Jizọs gara n’ihu na-agba anyị ume ka anyị leba anya na mkpụrụ nke ozi ya, anyị nwekwara ike ịgbakwunye, nke ndị na-eso ụzọ na nke Nzukọ-nsọ ​​ruo ọtụtụ narị afọ. Ọ bụ ọrụ ịhụnanya ndị a na-agba akaebe maka ọnụnọ nke "mkpịsị aka nke Chineke" na akụkọ ntolite. Jizọs bụ ọnụnọ Chineke n’akụkọ ihe mere eme. Ọ bụ onye “dị ike” ka ajọ onye “dị ike” nke batara n’ụlọ, merie ya ma tụpụ ya. Ụlọ nke akụkụ Oziọma ahụ na-ekwu bụ obi onye ọ bụla, ọ bụ ọgbakọ Ndị Kraịst, ebe ịhụnanya siri ike karịa ihe ọjọọ. Ma onye ọ bụla nke kpuru ìsì n'ịhụnanya a na-akwado ndị iro ma n'ọnọdụ ọ bụla ọ ghọrọ ohu ya nzuzu. N’ihi ya, Jizọs ji nkwuwa okwu kwuo, sị: “Onye ọ bụla na-anọghị n’ebe m nọ na-emegide m, onye ọ bụla nke na-adịghịkwa eso m na-ekpokọta ihe na-agbasasịkwa.” Otú ọ dị, ọ dị mkpa ka ị mụrụ anya. Ọgụ megide ihe ọjọọ ga-eso anyị n’oge ndụ anyị niile. Ọ bụ n'echiche a ka mmadụ na-ekwu maka Iso Ụzọ Kraịst nke "mgbu", ya bụ, n'ọnọdụ mgba na-aga n'ihu. “Mmụọ ahụ na-adịghị ọcha,” ka Jizọs na-ekwu, ga-agbalị ịlọghachi ọbụna ma ọ bụrụ na ọ pụrụ. Ihe dị egwu bụ ihe ga-esi na ndị na-ekwe ka ihe ọjọọ bata n’obi ha site n’ịdị umengwụ na ichegbu onwe ha banyere ihe efu. Na nke ugbu a, Jizọs gbakwụnyere, “mmụọ asaa ọzọ” ga-abata n’obi. Na ọnọdụ ọhụrụ ahụ ga-adị njọ karịa nke mbụ